«…був мужчина, як дуб. плечистий, підсадкуватий, з грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів». «…новий тухольський боярин, недавно князь данило дарував йому в тухольщині величезні полонини і ціле одне пригір’я зелеменя, …побудував собі гарну хату…» «хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще раду…» если еще надо, то напиши в лс.
Спасибо
Ответ дал: Гость
можна розглянути купу прикладів щирого кохання у літературі.але михайло коюбинський дуже делікатно і в одночас дуже майстерно описав прагнення до свободи двох закріпачених, закоханих людей. соломія була дуже ніжною і сильною жінкою. це поєднання двох найважливіших якостей у одній людині. вана через те що хотіла визволити свого коханого. як остап казав "одна половинка моєї душі тут, а інша там, разом із нею, кличе мене, кожного вечора кличе". я що соломія була вірною і відчайдушною . отже заради кохання помирати варто , але якщо це кохання справжнє.
Ответ дал: Гость
«землю сонце прикрашає,а людину-праця»,-каже народна мудрість.навіть маленьке діло ніколи не залишиться не поміченим.тому краще виконати навіть невеличку роботу,ніж просто сидіти без діла.час спливає дуже швидко,а змарнований час не наздогнати. треба не лінуватися та з любов`. братися за будь-яке діло,тоді праця приноситиме користь та задоволення.
Популярные вопросы