творчість павла григоровича тичини — це гімн життю, весні, природі і людині. він увійшов у літературу передзвоном своїх «сонячних кларнетів», музику яких не почути було неможливо. перша збірка поета ввібрала в себе найоптимістичніші настрої молодої людини, життя якої тільки починається; ввібрала музику серця і музику всесвіту, космосу, природи, що злилися в ній в унісон, як зливається життя людини і природи. саме через образи природи відтворював тичина в своїх поезіях настрої людини, свої настрої. павло тичина сприймав природу як величний храм, як сонцесяйний собор, до якого ставився з обожнюванням і поклонінням. саме в природі вбачав поет джерела життя й любові. природа в поезіях павла григоровича змальована з особливою ніжністю, вона в нього незримим космосом і продовжена в нескінченність, у вічність: «отак роки, отак без краю на струнах вічності перебираю я,одинокая верба». гармонійне поєднання людських почуттів і краси природи відчуваємо у вірші «гаї шумлять». ця поезія пронизана молодечою жагою до життя, щасливими сподіваннями, що розцвітають на тлі чарівної природи. ліричний герой захоплений красою рідної землі, щасливий від почуття єдності з цим гармонійним світом, що сповнений благодатних почуттів: гаї шумлять — я слухаю. хмарки біжать — милуюся. милуюся-дивуюся, чого душі моїй так весело. захоплення повнотою життя висловлене тичиною в образах і звучанні поезії «ви знаєте, як липа ». шелест липи, сон старих гаїв, весняні ночі, місяць, зорі, солов'ї виступають тут символами молодого чуття, що купається у безкраї всесвіту. все це збільшує почуття щастя, почуття кохання, робить його більш повним. радість від довгоочікуваного приходу весни накладається на особисті очікування ліричного героя поезії «арфами, », в якій постає персоніфікований образ дівчини-весни, до ніг якої схиляються і квіти, і дощі, і громи, і веселки. творчість павла тичини сповнена замилуванням українськими степами, нивами, гаями, тополями, озерами і струмками, радістю від життя серед чарівної української природи, відчуттям гармонії з нею. тому і називають поета «сонцепоклонником», бо його творчість — це гімн сонцю, а, отже, і всьому живому на землі.
Популярные вопросы