Вмить мисливець згадав про бога і почав молитися. бог його почув.не минуло й секунди, як лось почав рухати головою. чоловік зрадів, але водночас злякався і відступив п'ять кроків назад.лось піднявся, подивився чоловікові в очі. опустив голову і пішов до заповідника. шпичак розповів все дітям, вони зраділи. дядько більше не полював. зараз його вже не має на світі. совість замучила дядька, та і роки вже не малі. от лось живе і досі.він старається оминати небезпечні місця
Спасибо
Ответ дал: Гость
мело, крутило по землі, що було сили. свіча горіла на столі, свіча горіла. немов безжурний рій комах, так сніг лапатий летів знадвору попід дах, просився в хату. завія креслила на склі круги та стріли. свіча горіла на столі, свіча горіла. наверх у зблисках вогняних злітали тіні. сплетіння рук, сплетіння ніг, шляхів сплетіння. додолу впали — чути тріск — два черевички. слізьми на сукню капав віск — плакала свічка. і все губилося в імлі холодній, білій. свіча горіла на столі, свіча горіла. війнуло з покутя — й вогонь, здійнявши крила, жар від розпечених долонь живив щосили. хурделі люті були й злі, яке їм діло, що десь на нашому столі свіча горіла.
Популярные вопросы