почуття викликала в мене поезія "писанка" і. калинця поезія ігоря калинця надзвичайно яскрава і самобутня. у ній пульсує і промениться національний дух, вона випоєна живлющими соками рідної землі. душа просто не може залишатися байдужою, коли до неї торкаються вірші цього поета. у них - пам'ять нашої історії та роду, українська духовна спадщина. у них живуть воєдино злиті язичництво і християнство. коли я читала поезію і. калинця "писанка", то неначе гойдалась у якомусь казковому промінні. було таке відчуття, що це я сама перед святим великоднем стежу, як виводить мама дивним писачком по білому яйці воскові взори. мандрує писанка по мисочках із цибулинним золотим узваром. і вже не прості писанки лежать перед моїми очима, а "ясні сонця", схожі на "дивовижний світ". таким він може бути тільки в дитинстві, коли все здається чарівним: буйно квіти у росі, олені бродять в березневім соці. може, це навіяно символом самої писанки, бо вона означає пробудження природи, початок нового циклу життя, його "дитинство". тож дитинство і писанка, мені здається, дуже близькі між собою своєю духовністю. тому так бентежить цей вірш і примушує прочитати його не один раз. але мене найбільше вразив образ матері, яка дала життя поетові. з її рук у "писанці" виходять народжені її талантом "згустки сонця". і раптом я зрозуміла: мати - це початок усього на землі. вона народжує людину, запалює в ній чистий вогонь духовності і краси. тієї святої писанкової краси, яку оспівав і возвеличив у своїй поезії ігор калинець. мені назавжди закарбується у пам'яті казковий символ: "ясні сонця" - писанки у натруджених маминих долонях.
Спасибо
Ответ дал: Гость
справді, , що у поемі «марія» т. шевченко подає новозавітний переказ про марію богородицю, але дає її образу дещо нове наповнення. після загибелі сина мати продовжує його справу. образ марії символічно-узагальнений, — він уособлює джерело добра, що змінює світ.
Ответ дал: Гость
в природи багато чудес, таємниць і секретів. то хіба не диво – з маленького жолудя зростає могутній дуб, а з невидимих спор – гриби, а звичайна цвіль може бути і отрутою і ліками. скільки в природі живих істот: від крихітних інфузорій, що можна лише в мікроскоп розгледіти до величезних синіх китів. а найдивніші для мене – це дельфіни. які ж вони розумні. коли я спостерігаю за ними в дельфінарії, мені здається, що вони розуміють значно більше, чим ми думаємо. мене не покидає думка, що дельфіни не морські тварини, а морський народ. ось тільки не навчилися ми їх доки розуміти, а так хочеться відкрити таємницю взаєморозуміння. адже як би було здорове, якби дельфіни змогли попередити людей про цунамі, що наближаються, тоді і людських жертв було б набагато менше. і скільки секретів вони могли б відкрити людям.
Популярные вопросы