Славко у вільний від навчання час, крім фехтування, захоплювався​

хуха-моховинка була лісовою, боровинкою хухою. у старому бору спонвіку жив увесь її рід. вона була наймолодшою серед хух. пухнаста, як мох, тільце врите довгою вовничкою, тільки мордочка, як садова квіточка, та лапки, рожеві зісподу, були голенькі. колір вовнички мінявся від того, біля чого вона з’являлася. моховинку дуже любили в родині, і -не тільки за те, що наймолодша, а й за те, що була добра, лагідна, слухняна і роботяща. моховинка сама зробила собі хатинку між корінням великої сосни: позатуляла всі дірки та щілини сосновими галузками і м’яким зеленим мохом.

                                                                                                      друзяки!

кіт з рябком були друзяки.

котик нишком у собаки

брав щоразу м*ясо,сало,

бо котові завжди мало.

а рябко зітхав у тузі:

"хай бере,на те ми друзі"

діти,ви скажіть мені:

кіт був друг рябкові?

.

                                                                                      (ні)

скажи шо ти це !

1 найулюбленіший колір

2 молоко біле

3 зелений і мамини кольори

4 осінь як віск

5 пролісок і зозуля

6 чи знають вони як їх звати?

(к)оротке слово та (д)овне слово

  к - привіт

д - здраствуй, коротке слово

к - ти як ся маєш?

д - я дуже добре себе почуваю, а ти як себе почуваєш?  

к - теж так як ти.

д - куди ти прямуєш?

к - я йду на річку, а ти куди йдеш?

д - я в бібліотеку.

к - ну гаразд бувай.

д - допобачення.