Чому тугар вовк став подвійним зрадником? повість "захар беркут"

    запитання: чому тугар вовк став подвійним зрадником? (повість "захар беркут")     відповідь: тугар вовк мав постійне прагнення стати людиною влади. він все робив для того, щоб досягти успіху у цій справі. тугар вовк зневажав народ, прагнув керувати ним. мені здається, що саме через це він і став подвійним зрадником. спочатку чоловік видає плани монголам, а згодом і зовсім приводить їх до тухлі. якщо ворога можна виправдати, адже він має свої прагнення, то зрадник є ще гіршим за ворога. йому виправдання немає. тугар вовк пішов проти інтересів та ідей власного народу, відправившись служити ворогу. а причина цьому - сприйняття себе вищою за інших людиною, бажання насадження нових порядків, прагнення отримати владу.       

для мене взірцем є богдан хмельницький. видатний гетьман гетьманської україни. саме він постав з народом на національно-визвольну війну. я поважаю його за те що він у першу чергу думав про народ і його тяжку долю.

скільки вдалих битв пройшло вдачно під його проводом : берестечко, жванець , зборів. хмельницький був дуже розумною і освідченою людиною. гарно володів бойовими навичками. був справжнім патріотом своєї країни. він поважав і вислуховував думку кожного хто звертався до нього с проханням. зараз таких людей та керівників дуже не вистачає , та що й казать таких вмілих і вправних майже немає. для мене богдан хмельницький назавжди запам'ятається як чесна і добросовісна людина.

рахира было много наследственных пороков - злодийкуватисть, жестокость, нечестность, зависть - и не брезговала их. она поддерживала все темные инстинкты в саве и этим привязала его к себе. 

анна всеми характеризуется как добрая, умная, благородная и порядочная девушка. она способна на искренние и пылкие чувства. но не может противостоять родственникам, над ней издеваются. одинокая душа не знала, к кому прислониться, поэтому не устояла перед михайловой любовью, не нашла в себе силы уберечь его детей. хорошо, что анна нашла в себе силы жить дальше, работать, быть такой же хорошей, и, наконец, заслужила счастье.