Укомпозиції поезії «ой ти, дівчино, з горіха зерня…» (збірка «зів’яле листя») використано художній прийом: а) образно-символічний паралелізм; б) образно-символічне контрастне зіставлення; в) риторичні запитання; г) алегорію; д) порівняння.

мені дуже подобається тварина - слон. я бачила його в зоопарку . він дуже гарний. його шкіра грязно - синього кольору. уши в нього свисають у низ , а на хвості маленький пушок. вот який це зверь.

ця тварина вразила мене своїми розмірами. слона тримають у широкій вольєрі. там стоїть велика бочка з водою для пиття. загорожа не дуже  висока ,тому слон може дістати хоботом різні ласощі, які йому відвідувачі. зазвичай слон поводить себе спокійно, стоїть або повільно пересувається.

    на зиму слона переводять до критого й утепленого приміщення. адже він південна тварина і любить теплою 

1)навкруги ні душі. тихо й безлюдно, а однак я щось там чую, поза своєю стіною. воно мені заважає. що там? я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип під їх вагою. ну що ж, стійте собі на місці, спочивайте спокійно. я не хочу про вас думати. я краще ляжу. погашу лампу і сам потону у чорній пітьмі. може, і я обернусь тоді у бездушний предмет, який нічого не почуває, в «ніщо».

2)просто під ноги лягла співуча арфа й гуде на всі струни. стою і слухаю. повні вуха маю того дивного гомону поля, того шелесту шовку, того безупинного, як текуча вода, пересипання зерна. і повні очі сяйва сонця, бо кожна стеблина бере від нього й назад вертає відбитий від себе блиск.

3)пізно я повертався додому. приходив обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка. в складках своєї одежі приносив запах полів, мов старозавітний ісав.

4)от-от, здає тью-і, тью-і, ті-і-і ні, зовсім не так. трійю-тіх-ті і не подібно. як вони оте роблять, цікавий я знати? б'ють дзьобами в золото сонця? грають на його проміннях, наче на струнах? сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля?

разберись, , сама, где какие образы)