Спочатку берман постає перед нами в не найкращому вигляді,він багато п'є і здається нам невдахою,тому що ні разу не намалював гарної картини,але коли ми дізнаємось,що берман намалював листок який врятував дівчині життя,то ми розуміємо,що той простий листок і шедевром,який так хотів намалювати берман.після його смерті ми розуміємо що насправді у нього була велика душа,але він її не показував..
Спасибо (1)
Ответ дал: Гость
ррпопропноп еаре ае па еа
Ответ дал: Гость
людське життя для історії — це тільки мить. а для людини — піт праці і кров боротьби, це радощі й страждання. про них наяд чи напишуть майбутні історики. можливо, узагальнять словами «війна», «робітничий рух». для ліричного ж героя поезії — це живий біль, жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами. мабуть, тільки письменникові під силу передати людські почування, історію «підтятої» людської душі.
Популярные вопросы