Вот: епітети: рідна мати моя, дорогу далеку, рушник вишиваний, росяниста доріжка, зелені луги, солов'ні гаї, незрадлива материнська ласкава усмішка, засмучені очі хороші твої, вірна любов. метафори: цвіте росяниста доріжка, і зелені луги, й солов'їні гаї, і твоя незрадлива материнська ласкава усмішка і засмучені очі хороші твої. і на тім рушнику оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов. порівняння: простелю, наче долю. символ: рушник - доля. римування: перехресне. віршовий розмір: чотиристопний анапест.
Спасибо
Ответ дал: Гость
кожній людині мила своя сторона. на рідній землі людина почувається господарем. тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. на чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. їй не вистачає тепла рідного дому, друзів. лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі. любіть свій рідний край,свою землю! тому і кажуть в народі: «для мене той край кращий, де виросли крила мої».
Ответ дал: Гость
я пропоную заголовок "як горобчик синичок надурив".цей заголовок відображає головну думку твору.
Популярные вопросы