Придумати продовження казки мишка богдана лепки

пропоную придумати таке продовження до казки "мишка" б. лепкого:

мишка влаштувалась не погано - вона стала жити з новим господарем. нехай у нього статки були погані, проте це була чесна та віддана людина. незабаром війна скінчилась. мишка збігала подивитись, як живе її старий господар. те, що вона побачила, її здивувало.

чоловік знов був багатим, проте його покинули усі його знайомі. тепер він не мав потреби в грошах та почав займатися благодійністю. мишка зрозуміла, що старий господар отримав гарний урок. не можна наживатися на чужому горі, бути жадібною людиною без жалості у серці.

"як говорила бабуся",(поки) баба з печі летить, сімдесят сім дум передумає,

  мірила бабуся крюкой, та махнула рукою: бути по-старому, як поставлено!

. я вважаю, що релігія дуже є по-справжньому праведним людям зберегтися в нашім суспільстві, подібно діамантам, які сіяють у купі каменів, ще не покрившись пилом і брудом.

саме такі люди вірять у духовне відродження суспільства й саме завдяки їм нас ще можна врятувати від моральної деградації.  коли пишеш про любов і милосердя, мимоволі згадуєш поїздку в міському транспорті в годину пік. це видовище жахає. юрба народу з перекрученими злістю особами влітає у відкриті двері, давлячись і штовхаючись. ця картина прекрасно ілюструє «любов» друг до друга й безкорисливе «бажання ».  що ж отут говорити про безкорисливість? про нього не може бути й мовлення. допускаю, що люди можуть родичам і друзям, але я дуже рідко спостерігаю цю картину серед незнайомих один з одним людей. все це змусило задуматися мене над питанням: «чому? » щоб вилікувати від хвороби, треба знати її причину.

любов , чесність, милосердя - без цих чеснот померає людська душа.

не потрібно зраджувати своїм принцрпам, але при цьму не бути жорстоким і байдужим до людей, які потребують твоєї .