На какие размышления натолкнул вас рассказ а. и. белый пудель

про той страшний час можна говорити неділями і місяцями. про нього написано і дуже багато творів , знято багато фільмів . але саме зараз я хочу розповісти про мої враження від торів про велику вітчизняну війну. я багато читала таких творів, а саме читала багато віршів. всі вони  сповнені сумом і надією. надією на життя , надією на перемогу. сповнені сумом і тугою за рідними та друзями, за товаришами і просто знайомими , тугою за мирним часом, за тим часом коли не гриміли звуки розриваючихся бомб. тужать за вітчизною за мирною вітчизною. я вважаю що про той подвиг звичайнісіньких людей треба думати і писати вічно, поки живеш і цю історію своїм нащадкам. я дуже вдячна всім тим хто тоді пожертвував своїм життям задля того щоб ми зараз бачили мирне небо і ясні зорі на нім.

пряник конем-был пределом мечтаний всех мальчишек. 

бабушка пообещала купить его, если мальчик ( автор ) насобирает полный туесок ягод. он собрал, но по дороге и съел. чтобы скрыть это, насыпал в корзину травы, а сверху прикрыл .

когда бабушка уехала, мальчика стали мучать совесть и страх.

когда раскрылась правда, дед подсказал, что надо не прятаться, а попросить прощения. что и было сделано. бабушка поругала внука, но дала пряник все равно потому, что любила его.