Краткий пересказ восюткено озеро

Мальчик Васютка жил с родителями в тайге у реки Енисей. Васютка любил природу, ему нравилось гулять по лесу, ходить за орехами и охотиться. Однажды Васютка пошел в лес за кедровыми орехами. В лесу он охотился на глухаря. Поймав птицу, Васютка понял, что заблудился. Он развелт костер, запек птицу, поужинал и уснул. На утро Васютка пошел на север, чтобы скорее выйти из тайги. По дороге он нашел озеро, где водилось много белой рыбы. Наконец, Васютка вышел к реке Енисей. Он надеялся, что на берегу реки его найдут. Васютка увидел пароход и подал сигнал пассажирам. Но корабль уплыл. Через 5 дней Васютку : мимо проплывал катер, с которого мальчика и заметили. Васютку привезли домой к родителям. Мальчик рассказал отцу об озере, которое он нашел. Через два дня Васютка с отцом и другими рыбаками поплыли и нашли его. На озере открыли рыбный промысел. Новое озеро так и назвали в честь Васютки - Васюткиным озером.

Объяснение:

он прав, потому что вася был одинок и когда он познакомился с другими героям, то ему стало не одиноко!

на передньому плані - дівчинка на темній перекладині паркану.  за її спиною прозоро-блакитне небо з легким маревом хмаринок і травинки вицвілого луки, намічені тонким пензлем.сонячні рефлекси на блакитному платті немов прагнуть розчинити матерію в нескінченному, просякнутому сонцем просторі.  вільна, виконана жвавості поза дитини, капелюшок, смішно закріплена під підборіддям чорною стрічкою, гра сонячних зайчиків на обличчі і шиї дівчинки, весь її завзятий вигляд ніби втягують нас у чарівний світ дитячих вражень і мрій.  художник створив незабутній образ дитинства, пройнятий почуттям захвату, подивом перед красою життя.  як писав рєпін в одному з листів п. м. третьякову: "дівчинку на сонці слід назвати" бабка ": і за кольором, і по руху, і по положенню вона підходить під цю назву".