САМОСТІЙНА РОБОТА ЗАПИТАННЯ №1 Жанр твору "Євшан-зілля" Легенда; Казка; Поема; Вірш. ЗАПИТАННЯ №2 Що М. Вороний поклав в основу твору "Євшан-зілля"? Міф; Переказ; Літописну легенду; Казку. ЗАПИТАННЯ №3 Малий хлопчик, що жив у неволі, був улюбленим сином: Половецького хана; Печенізького хана; Французького короля; Скіфського хана. ЗАПИТАННЯ №4 Де жив хлопчик? У Чернігові; У Києві; У Львові; У Новгород - Сіверському. ЗАПИТАННЯ №5 Хто з князів під час походу взяв малого хлопчину в полон ? Ярослав Мудрий; Володимир Мономах; Святослав; Ігор Святославович. ЗАПИТАННЯ №6 За що князь вирішив залишити при собі хлопчину: За розум; За вроду; За слухняність; За гарний голос. ЗАПИТАННЯ № Чому батько вирішив послати на пошуки сина саме гудця? Гудець знав декілька мов; Тільки він знав, де знаходиться хлопчина; Тільки він умів словом і піснею торкнутися людської душі; Гудець володів гіпнозом. ЗАПИТАННЯ №8 Скільки днів і ночей довелося гудцю йти до хлопчика? Два; Три; Сім; Десять. ЗАПИТАННЯ №9 Якою була перша спроба гудця повернути до пам'яті хлопчика? Заспівав йому рідних пісень; Дав йому понюхати євшан-зілля; Зворушливо розповів про батька; Показ йому лист батька. ЗАПИТАННЯ №10 Який із цих прийомів відновив пам'ять хлопця? Прочитав лист від батька; Послухав пісню рідного народу; Понюхав євшан-зілля; Послухав розповідь про батька. ЗАПИТАННЯ №11 Як закінчується історія? Хлопець повірнувся додому; Він зненавидів гудця, який розповів правду; Він вирішив залишитися; Він поскаржився князю. ЗАПИТАННЯ №12 Які рядки з твору розкривають її головну думку? Там, де пустка замість серця, Порятунку вже не буде? Краще в ріднім краї милім Полягти кістьми, сконати, Ніж в землі чужій, ворожій В славі й шані пробувати! Де ж того євшану взяти, Того зілля-привороту, Що на певний шлях направить, - Шлях у край свій повороту?!

городничий уже постраревший на службе и не глупый по своему человек. хоть и взяточник, но ведет себя солидно, серьезно. говорит ни тихо, ни громко, ни много ни мало, но каждое его слово значительно.

грубые и резкие черты лица. одет, по обыкновению, в мундире с петлицами и в ботфортах со шпорами. волосы стрижены с проседью.

к герасиму относились по всякому: некоторые его боялись, некоторые считали пьяницей, а некоторые уважали и восхищались его тягой к жизни. он был добрым, старался нисмотря на потерю слуха и голоса жить в полную силу и необижаться на насмешками.

      дети - это будущее целого народа.вот почему таким сочуствием,любовью и нежностью проникнуты образы крестьянских детей,ярко и тепло описанные в рассказе и.с.тургенева "бежин луг".

      деловитые и серьёзные при всей своей детской непосредственности, вызывают у нас не только улыбку,но и настоящее уважение.умелые,ловкие,хозяйственные,они заняты ответственным делом - пасут лошадей.ночь,костры,беседы в ожидании "картошек" - это вовсе не забава.не раздумывая,бросился павлуша за обеспокоенными собаками,думая,что на табун напали волки.двенадцатилетний безоружный мальчик не испугался возможной схватки с голодным лесным хищником! не струсил он и когда в одиночку пошёл в темноту к речке,потому что "захотелось водицы испить".и это после страшных рассказов о нечистой силе!

        в неспешных разговорах мальчиков,в рассказанных ими "байках" о леших,водяных и русалках раскрывается перед нами всё богатство духовного мира простого человека.а сколько поэзии в их необычных сравнениях("гляньте-ка,гляньте- вдруг детский голос вани,-гляньте на божьи звёздочки,-что пчёлки роятся! ").портреты нарисованы писателем с теплотой и нежностью: просто невозможно забыть "свежее личико" и "большие тихие глаза" семилетнего вани,горевшее "смелой удалью и твёрдой решимостью" лицо павла.

          природа принимает в беседе мальчиков самое непосредственное участие.крики птиц и таинственные шорохи,всплески воды и трес костра,фырканье пасущихся лошадей и тревожные шелесты ночи,а также порождённые ими печальные и мысли мальчиков сливаются в один неделимый,одухотворенный и прекрасный образ природы и человека.

    вот как-то так.