С. Т. Романовский Ледовое побоище в сокращении разбей рассказ на части
и составьте план

1. знакомство с иваном и его братьями

2.   чудо-юдо

3. снаряжение сыновей в дальнюю дорогу 

4.   избушка

5. калиновый мост 

6. дозор старшего брата 

7. борьба ивана и шестиголового чудо-юды

8.   дозор среднего брата

9.   борьба ивана и девятиголового чюды-юды.

10. в дозор пошел иван

11. встреча ивана с двенадцати головым чудой-.дой.

12.   иван победил чудо-юду.

13.   дорога домой

14. старая змеиха.

15.   старая змеиха повержина.

16.   возвращение братьев домой. 

в споре базаров неотступен, это видно на примере павла петровича. ведь базаров нигилист, отвергающий все и вся. в споре с павлом петровичем он ведет себя с ним на равных, хотя этот человек гораздо старше его. но базарову все сходит с рук. он полностью уверен в своей правоте и даже и представить не может, что не прав, ведь на самом то деле нельзя отвергать все на свете.

при первой встрече с одинцовой базаров, кажется, не чувствует ничего к этой женщине, он остается самим собой, и это ей нравится. она, как и он, не меняет своего мнение о жизни, с каким бы человеком не разговаривала. но по прошествии некоторого времени, которое базаров и кирсанов провели у одинцовой, базаров понял, что влюблен. он сам боялся себе в этом признаться. "как так, ведь он же нигилист, отвергающий великие и светлые чувства? как он мог влюбиться? " никто не застрахован от любви и базаров, как это ни странно, тоже влюбился, вот только это нельзя назвать счастливой любовью.

для а. болконского, например, любовь - это испытание, для п. безехова - поиск смысла

за вікном багато снігу і метушні. люди ідуть, біжать, весь час кудись по спішають. намагаючись бути в ритмі життя, вони так швидко втрачають ритм серця, закопуючи в собі теплі почуття, і ховаючи себе за теплими шарфами. 

ви колись бачили, дитину яка помирає на очах матері від невиліковної хвороби, ви бачіли стару матір, яка тримається за останню ниточку життя, щоб востаннє побачити свого сина, який обіцяє з'явитись з дня на день, прийти до матері, але час іде і син не поспішає, ви бачили як на руках помирає кохання всього життя. в такі моменти сльози та молитви вже не , в такі моменти вже не віриться в чудо. саме тоді і розуміється весь сенс життя людини-найбільшого скарбу який дається кожному. проте цей скарб у кожного різний, у когось це мильна бульбашка, яка може зникнути у будь-яку мить, у когось міцна фортеця, яку дуже важко розбити, а хтось взагалі не вважає це скарбом і величезним подарунком. 

берегти своє життя-це замало, потрібно вчитись берегти життя інших. кожне життя безцінне і неповторне, його не можна перематати назад, видалити чи повернути коли втратив. життя-воно одне, таке прекрасне, по своєму дивне, іноді до крику болюче, і до сліз смішне. жити- замало, потрбіно розуміти, що знаходиться в твоїх руках, радіти кожній секунді, адже для деяких ця секунда може бути останньою. останнім поглядом, подихом, останньою миттю а потім..а що потім це нам не відомо. нехай це назавжди залишиться загадкою, яку не захочеться відгадати. 

просто пам'ятаймо! життя прекрасне-це не банальність! людське життя найбільший скарб-не затерта фраза! а любов в житті це щастя, і за все це слід боротись!