Установите соответствие между названиями и приведенными строками стихотворений Ф. И. Тютчева и А. А. Фета: *
а) «Чудная картина…»; б) «Последняя любовь»; в) «Осень»; г) «Silentium!»;
1) Как грустны сумрачные дни\ Беззвучной осени и хладной! Какой истомой безотрадной\ К нам в душу просятся они!
2) Молчи, скрывайся и таи\ И чувства и мечты свои —\ Пускай в душевной глубине\ Встают и заходят оне\ Безмолвно, как звезды в ночи, —\ Любуйся ими — и молчи.
3) Пускай скудеет в жилах кровь,\Но в сердце не скудеет нежность…\О ты, последняя любовь!\ Ты и блаженство и безнадежность.
4) Свет небес высоких, \И блестящий снег,\ И саней далеких\ Одинокий бег.
1) Как грустны сумрачные дни\ Беззвучной осени и хладной! Какой истомой безотрадной\ К нам в душу просятся они!
2) Молчи, скрывайся и таи\ И чувства и мечты свои —\ Пускай в душевной глубине\ Встают и заходят оне\ Безмолвно, как звезды в ночи, —\ Любуйся ими — и молчи.
3) Пускай скудеет в жилах кровь,\Но в сердце не скудеет нежность…\О ты, последняя любовь!\ Ты и блаженство и безнадежность.
4) Свет небес высоких, \И блестящий снег,\ И саней далеких\ Одинокий бег.

нельзя судить о том победитель он или побежденный, но если посмотреть на конфликты, в которых он участвовал, то можно сказать, что в любовном конфликте он проиграл, т.к. софья ему не досталась,но в конфликте, где чацкий якобы "сошел с ума", он оказался победителем, потому что когда узнал, что про него говорят не стал разбираться а поступил иначе,не стал доказывать , т.к. это было бы бесполезно.

що таке честь? що вона значить у житті людини? чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? честь — це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану а також власне почуття гордості. без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. а торгувати честю й гідністю заради високого титулу — це безглуздя. я вважаю, що людина без честі буде лише «знижувати планку» свого статусу в суспільстві.я хочу розглянути цю проблему, аналізуючи поведінку пана журдена — головного героя комедії мольєра «міщанин-шляхтич».по-перше, я вважаю, що людину без честі не будуть поважати оточуючі, і така людина буде виглядати дуже жалюгідно. згадаймо, наприклад, посвячення пана журдена в неіснуючий сан «мамамуші» — він настільки хотів стати вищим за станом, що загубив власне «обличчя», гідність. його ніхто не сприймав, як він того хотів. пан журден сам із себе зробив посміховисько.по-друге, таку людину будуть використовувати задля своїх корисливих цілей інші. так граф дорант, знаючи, що пан журден має багато грошей, часто позичав у нього «кругленьку» суму й не збирався віддавати борг. граф, як і його дружина дорімена, зневажав журдена, як тільки може дворянин зневажати буржуазію, у той час, як останній вважав цих аристократів своїми друзями, і мало того — навіть боявся їх, благоговійно дивлячись на них знизу вверх. журден ніколи не суперечив графові доранту, адже хотів бути ближче до такого бажаного й такого далекого аристократичного світу.зневажають і дурять журдена і вчителі, а він вірить їм і платить гроші лише за гарні слова. до того ж журден, зовсім загубивши голову, намагається видати доньку за першого ліпшого аристократа, не підозрюючи, як непривабливо це виглядає в очах оточуючих. він не слухає нікого, непохитно, як осел, відстоює свою точку зору, і робить це завжди, навіть якщо зовсім неправий.отже, засліплений зовнішньою привабливістю аристократичного світу, журден втрачає свою честь і гідність. це безглузде прагнення стати аристократом позбавило його здатності міркувати тверезо й зробило посміховиськом. мольєр висміює самоприниження та відсутність гідності в журдена, адже вважає, що здоровий глузд і щирість завжди перемагають.

хлестаков, когда ему дали еду, приняв за ревизора, воображал, что суп простая вода, а котлета на вкус как шайба, и это еще раз доказало чиновникамто, что передними настоящий ревизор, они решили, что хлестаков образец служебной хитрости, ума и дальновидности, каким, по их мнению, и должен быть ревизор.