Лесков “зверь” кто из героев преподнес барину первый урок доброты, милосердия?

війна поклала свій слід на кожній людині. війна ні над ким не зжалілася.

на теперішній час ще є декілька дітей-війни. але через декілька років не залишиться для наших нащадків згадки про ті сумні часи. де загибли багато людей. де люди довіряли своє життя невідомим людям. 

у цих двох творах головні герої виживають, але їхні сім"ї загинули. вони живуть і надалі, але з великим горем на серці. яке дуже важко забути. адже там загинули їхні сім"ї. в одному творі його сім"я загинула через авіостанцію. тому що їхній будинок був близько біля автостанції. в другому творі після війни він зайшов у рідну школу, яку не впізнав. але коли він зайшов у клас, то він побачив надпис на дожці: "подорожній, коли ти прийдеш у ". це написав він на уроці. він не закінчений. тому що там не , а спарта. це дві різні сім"ї, де загинула вся сім"я крім того хто пішов на війну. це дві різні долі, яких опалила війна!

налим  ,репетитор это уж точно !

состоит из 15 строф ( всего 30 строк)

размер: четырехстопный дактиль

стопа: трехсложная с ударением на первый слог

строфы:   все в 2 строки. двустишие

отчаянием и безысходностью пронизан образ-пейзаж в стихотворении "несжатая полоса". осиротевшая земля тщетно ждет своего хозяина, который сломлен непосильным изнурительным трудом.

н.а.некрасов наделяет природу человеческими чувствами и переживаниями.

добивается он такого ощущения использованием эпитетов («грустную думу», «печальный ответ», «сердце больное», «заунывную песню»); и олицетворений («лес обнажился», «шепчут колосья», «руки высохли в щепку»).

шепот созревших колосьев, которые некому убирать, рассказывает печальную повесть о судьбе крестьянина, погубленного невыносимыми условиями жизни. безнадежно больной пахарь так и не появляется в стихотворении, но кажется, что слышишь его заунывную песню, видишь, как он задумчиво шагает по полосе, налегая на соху.

1)жилин и костылин в плен

2)письмо о выкупе

3)в плену

4)подготовка к побегу

5)первый побег

6)спасение