Твір-роздум на тему "чого людині треба навчитися у природи"

чого людині треба навчитися у природи? досить цікаве у роки технологічного процесу людство стало нехтувати її добродою. воно винищує флору та фауну, використовує її ресурси до неможливості їх відновлення. а насправді треба небагато. треба лише припинити цю гонитву за наживою, припинити наповнювати свої гаманці.

природа неодноразово показувала свою могутність перед людством. ми не в змозі протистояти стихії. повені, землетруси, вулканічні виверження, цунамі, тайфуни. чи не є це "актом правосуддя"? чи не є це своєрідним сигналом до людства: "зупини цей шлях знищення! " варто пам*ятати, що природа може існувати без людини, та людина без природи - ні.

і коли ми врешті-решт подорослішаємо? коли ми припинемо оцей деструкнивний шлях розвитку? адже після нас прийдуть інші - наші нащадки, онуки, правнуки, сини та дочки? чи досить буде у вас сміливості подивитись їм у вічі та промовити такі слова: "пробачте нас за ваше майбтнє"

    коли я був маленьким, то мав нйкращого друга - рекса. рекс - це миле цуценятко, з яким полюбляв гратися. мені рекса подарували батьки, адже я давно мріяв про песика.

      ми стали нерозлучними. я навчив його різним , наприклад: "сидіти","лежати","голос". а як він просив їсти чи ще погратися. ставав на задні лапи, а передні піднімав і робив такі великі та лагідні очкі

      рекс живе зі мною до цих пір, ніхто і ніщо ніколи не розлучить нас!  

все вроде бы близко, вот только протянуть руку и взять,но на самом деле это невозможно сделать. кажется что локоть можно достать, но на самом деле это неосуществимо.также можно понять эту пословицу как сожеление о чем то неосуществимом.