Как вы себе представляете эпизод встречи шотландского короля и маленьких пиктов? Какие слова автор выразил своё отношение к героям?​

автор: жуль верн.произведение:   пятнадцатилетний капитан

да.  в каждом ли фольклорном и произведении есть герой

  людина вчиться у природи жити у гармонії. в гармонії з оточуючими, в гармонії з самим собою та в гармонії з тією ж природою.

    людина вчиться довго та болісно.вчиться на своїх помилках.вчиться на своїх спостереженнях, думках, висновках. вчиться жити в злагоді та мирі. вчиться прощати, поступатися, забувати, повертатися, жаліти, любити не зважаючи ні на що. вчиться жити скромно, задовільняючись тим , що має. вчиться цінувати красу сьогоднішнього дня , яку не можна буде побачити завтра. вчиться робити те, що можна сьогодні, бо не можна буде  це  вже зробити завтра.

  природа навіть не зауважує того, що ми почерпаємо від неї. напевно для того і створив її бог творець прекрасною, багатогранною, мальовничою, чарівною, рішучою, впевненою, досконалою, постійною, відвертою, ніжною, простою, загадковою,

  вона створена для нас , а ми для неї ! це великий задум творця, та великий дар для нас. та, часто, ми не вміємо, не можемо, не хочемо користуватись цим задумом. ми шукаємо, що самі .винаходимо, мучимось, страждаємо, розчаровуємось. а все так ось вона природа, завжди готова нам і навчити.

жили-были два хомячка. один был трудолюбивый, а другой ленивый. жили они рядом друг с другом набольшом поле. целое лето друзья веселились и играли. но вот пришла везде похолодало и хомячкам нужно было набирать запасы на зиму. первый хомячок начал готовиться как только стали желтеть листья, а другой друг смеялся над ним и резвился. но вот пришла зима. первый хомяк сидел в своём домике. ему было тепло и сыто, но второй уже давно сьел свои малые запасы и сидел в холоде и в голоде. когда дружку совсем не стало что есть он пришёл к своему соседу и попросил приют, второй его прогнал со словами: "делу время, а потехе час". вот откуда взялась эта пословица.