як дідона відреагувала на те шо еней її покинув А) втопилася Б)стрібнула зі скелі В)спаліла себе Г)забула про нього

про той страшний час можна говорити неділями і місяцями. про нього написано і дуже багато творів , знято багато фільмів . але саме зараз я хочу розповісти про мої враження від торів про велику вітчизняну війну. я багато читала таких творів, а саме читала багато віршів. всі вони  сповнені сумом і надією. надією на життя , надією на перемогу. сповнені сумом і тугою за рідними та друзями, за товаришами і просто знайомими , тугою за мирним часом, за тим часом коли не гриміли звуки розриваючихся бомб. тужать за вітчизною за мирною вітчизною. я вважаю що про той подвиг звичайнісіньких людей треба думати і писати вічно, поки живеш і цю історію своїм нащадкам. я дуже вдячна всім тим хто тоді пожертвував своїм життям задля того щоб ми зараз бачили мирне небо і ясні зорі на нім.

1. три сына.

2. первых две ночи.

3. дозор младшего брата.

4. кобылица

5. подарки от кобылицы.

7.продажа двух коней.

6. конек-горбунок.

а дальше сама.

стихотворение состоит из четырёх строф. они связаны между собой не только по смыслу, но и интонацией. кажется, что первая строфа как бы плавно и играючи переходит во вторую и так далее.

«люблю грозу в начале мая,

когда весенний, первый гром,

как бы резвяся и играя,

грохочет в небе голубом».

так звучит начало стихотворения, и я сразу представляю себе весну с радостным, весёлым дождём и первым громом. это творение не имеет адресата, но здесь есть лирический герой- автор. он представляется нам как рассказчик, который воспевает природу, её весеннюю красоту и величие. внутренний мир героя переполнен радостью и восторгом. герой стихотворения открывает неповторимую красоту не только очевидных, но и скрытых от обычного глаза явлений