Лише на кого для порятунку після аварії Лерой Кліві міг розраховувати?​

одного разу, в останній день семестра, ми з друзями пішли на замок. на горі, під замком є закинута тур. база, і дві багатоетажні будівлі. ми там гралися, сміялися, жартували, раділи останньому дню в семестрі. і ось ми вирішили піти в одну з багатоетажок. ми знаємо що там нікого нема, і вона давно покинута. коли ми підходили то побачили світло в одній із кімнат другої будівлі, вона була дальше від першої. ми зупинилися. стоїмо. і ось відкриваються двері того будинку, виходить дід. ми не знаємо хто то був, можливо охоронець, можливо зовсім випадкова людина, але ми налякалися, і що духу тікали звідти.

p.s. якщо написати що то було темного, морозкого вечора. лампочка блимала, і по стінам ходили тіні. буде страшніше

1.москва, спалённая .

2.уж постоим мы головою за родину свою

3.поле грозной сечи

4.бородинский бой

5.смешались в кучу кони,

6.когда б на то не божья воля, не отдали б  

для взрослых о

всегда   было   тяжело   жить   вдали   от   родины.не   исключение   и   сегодняшние  украинцы   которым   приходиться   работать   за   границей ,но   работать   надо   ,чтобы прокормить   свои   семьи. они   там   чужие.