Що врятувало Череваня під час втечі з чорної ради люды​

был на улице мороз,

на дороге сидел пес

он так жалобно смотрел,

есть,наверное, хотел.

я сказал ему: "пойдем! ",

и его в свой дом,

супа теплого налил,

мягкий коврик постелил,

мы теперь с дружком вдвоем

весело живем,

мв с ним лучшие друзья:

куда он, туда и я!

честно, придумала сама только что, ни от куда не списано. просто у меня настроение грустное, поэтому стих как то сам сочинился!

на передньому плані - дівчинка на темній перекладині паркану.  за її спиною прозоро-блакитне небо з легким маревом хмаринок і травинки вицвілого луки, намічені тонким пензлем.сонячні рефлекси на блакитному платті немов прагнуть розчинити матерію в нескінченному, просякнутому сонцем просторі.  вільна, виконана жвавості поза дитини, капелюшок, смішно закріплена під підборіддям чорною стрічкою, гра сонячних зайчиків на обличчі і шиї дівчинки, весь її завзятий вигляд ніби втягують нас у чарівний світ дитячих вражень і мрій.  художник створив незабутній образ дитинства, пройнятий почуттям захвату, подивом перед красою життя.  як писав рєпін в одному з листів п. м. третьякову: "дівчинку на сонці слід назвати" бабка ": і за кольором, і по руху, і по положенню вона підходить під цю назву".

давным давно в далеком лесу жил да был один мудрец, потому что он умел разговаривать с животными. и он был счастлив.

однажды прилетела ласточка, она так спешила, что не могла ничего сказать, кроме слова ! мудрец понял ее, и отправил всех лесных животных тушить его. животные успели потушить . а причиной был костер, который разожгли люди, и оставили

что самое лучшее впепечетление которое было у тебя в жизни например мы переехали в новою квартиру в 2008 году и там было лучше чем в прошлой квартире