про той страшний час можна говорити неділями і місяцями. про нього написано і дуже багато творів , знято багато фільмів . але саме зараз я хочу розповісти про мої враження від торів про велику вітчизняну війну. я багато читала таких творів, а саме читала багато віршів. всі вони сповнені сумом і надією. надією на життя , надією на перемогу. сповнені сумом і тугою за рідними та друзями, за товаришами і просто знайомими , тугою за мирним часом, за тим часом коли не гриміли звуки розриваючихся бомб. тужать за вітчизною за мирною вітчизною. я вважаю що про той подвиг звичайнісіньких людей треба думати і писати вічно, поки живеш і цю історію своїм нащадкам. я дуже вдячна всім тим хто тоді пожертвував своїм життям задля того щоб ми зараз бачили мирне небо і ясні зорі на нім.
Ответ дал: Гость
думаю что был холод до такой степени, что обмораживая, казалось что горит..
Ответ дал: Гость
как поменять лампочку.
сначала покупаю новую лампочку. выключаю свет, чтобы меня не ударило током. затем подставляю стул и аккуратно выкручиваю перегоревшую лампочку. затем так же аккуратно вкручиваю новую лампочку. слезаю со стула, включаю свет, чтобы проверить, что все работает.
Ответ дал: Гость
я думаю герои нашего времени - это ветераны! ведь они боролись за жизнь свою, за жизнь нешей родины.они не побоялись отдать своей жизни ради близких.мы именно их должны называть героями и поздравлять их с праздником как 23 февраля, 9 мая а не каких то 18 летних парней, наркоманов ведь некоторые даже не были в армии.а ветераны они действительно герои, они воевали и зо всех сил стараясь обезвредить противника. многие умерли в те годы войны, когда не было ни хлеба ни даже воды. эти люди надрывались под зноем и под холодом.они жили в землянках и старались справиться с голодом. ну а дальше добавите ок?
Популярные вопросы