Які таланти у Вітька Горобця? Із повісті про перше кохання

Він‌ вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти.

Перше‌ хвилювання потроху зникає. До хлопця знову повертається здатність мислити, говорити.

Вітька‌ все кружляє й кружляє між вербами. На ньому нові (сині в смужечку) штани й жовті рипучі черевики. Рукава білої сорочки по-парубочому закачані по лікті. На голові — бокс (таки домучив клятий Левонтій!), білявий чубчик непокірно стовбурчиться.

Хлопцеві так хочеться утнути щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний.

‌— Ой, який же ти замурзаний! — сплеснула руками. — І вуха у сажі, герою ти мій сміливий, орлику відважний! Ти, мов той лев, накинувся на вогонь.

пряник конем-был пределом мечтаний всех мальчишек. 

бабушка пообещала купить его, если мальчик ( автор ) насобирает полный туесок ягод. он собрал, но по дороге и съел. чтобы скрыть это, насыпал в корзину травы, а сверху прикрыл .

когда бабушка уехала, мальчика стали мучать совесть и страх.

когда раскрылась правда, дед подсказал, что надо не прятаться, а попросить прощения. что и было сделано. бабушка поругала внука, но дала пряник все равно потому, что любила его. 

сладко было сказываться

мне, прекрасная, с тобой;

грустно, грустно расставаться

грустно, будто бы с душой.