Привет Альпийская баллада.
Дополните предложения:
1)Иван бросал косые взгляды на Джулию и думал: кто она? «. . . по ее озорному и, видимо, падкому на приключения характеру» решил, что она___
2)«Что-то теплое, как воспоминание», мелькнуло в глазах австрийца. О чем было это воспоминание?
3)Какой один и тот же сон снился Ивану уже больше года, «почти каждую ночь он заново переживал муки одного дня войны»?
4) Какую историю, произошедшую на фронте , когда фашисты окружили бойцов в хате, рассказывает Иван Джулии, желая заставить ее идти, преодолевая перевал заранее)

одного разу, в останній день семестра, ми з друзями пішли на замок. на горі, під замком є закинута тур. база, і дві багатоетажні будівлі. ми там гралися, сміялися, жартували, раділи останньому дню в семестрі. і ось ми вирішили піти в одну з багатоетажок. ми знаємо що там нікого нема, і вона давно покинута. коли ми підходили то побачили світло в одній із кімнат другої будівлі, вона була дальше від першої. ми зупинилися. стоїмо. і ось відкриваються двері того будинку, виходить дід. ми не знаємо хто то був, можливо охоронець, можливо зовсім випадкова людина, але ми налякалися, і що духу тікали звідти.

p.s. якщо написати що то було темного, морозкого вечора. лампочка блимала, і по стінам ходили тіні. буде страшніше

в какой главе капитанской дочки описывается казнь пугачёва?

в главе 14 "суд"

а. п. чехов – признанный мастер коротких рассказов.чехов — тонкий психолог, с неповторимой иронией раскрывающий внутренний мир человека. несмотря на краткость, а может быть и ей, он мастерски рассказывает о проблемах счастья и любви, накопительства и равнодушия.в каждом слове из рассказов чехова,сквозит его отвращение к пошлости и обыденности, тоскливой мещанской жизни.его называли "мастером малой формы", в этом же его и обвиняли, ведь ни одного большого произведения! но в самом маленьком рассказе чехов может раскрыть целый мир, мир души, космос внутри человека. только в его некоторых рассказах достигается полное слияние человека с миром, гармония и любовь.

  людина вчиться у природи жити у гармонії. в гармонії з оточуючими, в гармонії з самим собою та в гармонії з тією ж природою.

    людина вчиться довго та болісно.вчиться на своїх помилках.вчиться на своїх спостереженнях, думках, висновках. вчиться жити в злагоді та мирі. вчиться прощати, поступатися, забувати, повертатися, жаліти, любити не зважаючи ні на що. вчиться жити скромно, задовільняючись тим , що має. вчиться цінувати красу сьогоднішнього дня , яку не можна буде побачити завтра. вчиться робити те, що можна сьогодні, бо не можна буде  це  вже зробити завтра.

  природа навіть не зауважує того, що ми почерпаємо від неї. напевно для того і створив її бог творець прекрасною, багатогранною, мальовничою, чарівною, рішучою, впевненою, досконалою, постійною, відвертою, ніжною, простою, загадковою,

  вона створена для нас , а ми для неї ! це великий задум творця, та великий дар для нас. та, часто, ми не вміємо, не можемо, не хочемо користуватись цим задумом. ми шукаємо, що самі .винаходимо, мучимось, страждаємо, розчаровуємось. а все так ось вона природа, завжди готова нам і навчити.