Укажіть, хто є носієм нових гуманістичних поглядів у трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта». *

павло глазовий народився зо серпня 1922 року в так званому історичному козацькому дикому полі у смт новоскалювата (тодішня кіровоградщина) миколаївської області у родині хлібороба. його предки носили козацьке прізвище окань. але, напевно, хтось із багатого роду змінив його з «ока» на «глаз», щоб отримати якісь привілеї. існує версія, що слово «окань» пов'язане з мірою довжини в київській русі.11-річним хлопчаком павло пережив голодомор. у страшний час геноциду української нації помер і його рідний молодший брат.після восьмирічки закінчив педучилище в новомосковську дніпропетровської області, мріяв бути учителем української мови. один рік попрацював учителем молодших класів. в армію пішов добровольцем, адже тоді забирали із внз після першого курсу, тому він вирішив не переривати навчання, та й вступити до інституту демобілізованому солдату було значно легше. це його і врятувало, бо з початком війни мав кваліфікацію авіаційного механіка, закінчивши школу сержантів-старшин, отримав звання сержанта.згодом потрапив у блокадний ленінград, нагороджений медаллю «за оборону ленінграда». звичайно, солдатам давали більший пайок, ніж цивільному населенню, але набідувалися й вони добряче. після блокади павло став недобачати на ліве око, у нього був ледь помітний крововилив, а в окулярах на тому боці — сильніше скельце. це — наслідок незначного опіку під час рятування дітей із підвалів, що не добігли до катакомб, адже недалеко у склад боєприпасів потрапила бомба.і після всього пережитого молодий юнак, викоханий українським степом, не замикається в собі, не черкає пером, описуючи трагічні сторінки воєнних лихоліть, а створює сатиричні та гумористичні твори, народні усмішки, фейлетони, а згодом, вже будучи знаменитим, писатиме репризи для цирку, авторські діалоги для популярних штепселя й тарапуньки.вищу освіту павло здобув у київському педагогічному інституті (1950 з 1950 по 1961 р. працював заступником редактора журналу «перець», згодом — заступником головного редактора журналу «мистецтво».був членом спілки письменників україни з 1968 р. автор поеми «слався, вітчизно моя! », 13 книжок сатири та гумору, 6 книжок для дітей. заслужений діяч мистецтв україни (1993). нагороджений орденом «за заслуги» iii ступеня (1997).помер павло глазовий 2004 р.його гумористичні та сатиричні твори, особливо народні усмішки, знають мільйони українців по обидва боки океану. життя письменника було сповнене болю за рідну землю, її природу, мову, історію, постать визначного українського сміхованця павла прокоповича глазового ще розкриється своєю багатогранністю в майбутніх дослідженнях науковців-критиків. у виконанні маститих та молодих артистів естради, що працюють у розмовному жанрі, заграє новими барвами його творчий доробок. він був лауреатом літературної премії імені остапа вишні, проте не став чомусь ще за життя «шевченківським лауреатом». можливо, цей заслужений титул біля імені видатного українця незабаром допишуть, проте вже посмертно

мечтательный мальчик обиделся на родственников и ушел в дождливый вечер на улицу, промок и сел в трамвай, где его кондуктор.

оказывается он слелал открытие - из старого зонта сделал планетарий, проколов в нем дырки согласно созвездиям на небе. но не нашел понимания у родителей и тетки. но в разных пассажирах этого трамвая он встретил различных, но понимающих собеседников. более того он на зонтах у них мелом рисовал созвездия..

  на мой взгляд главная идея этой повести - чуткость и внимание к окружающим, особенно

слово сдержи, чтоб себе не нажить ни попрека, ни худа»

заехать нетрудно, да трудновыехать будет. 

в лирике а. с. пушкина присутствует много стихотворений, посвященных изображению природы. но принципы ее изображения, художественный метод, начиная с лицейского периода, постоянно менялись в зависимости от эволюции творческого метода поэта. таким образом, для каждого периода творчества характерны свои особенности восприятия и изображения картин природы. в таких ранних произведениях пушкина, как "воспоминания в царском селе" (1814), "сраженный рыцарь" (1815), "осеннее утро" (1816), прослеживается влияние классицизма. общие для пейзажных зарисовок этого времени черты находят место в "воспоминаниях в царском селе". по жанру это стихотворение - ода, что во многом определяет его стилистические особенности. здесь присутствуют богатые сравнения и эпитеты: "золотая луна", "блистает бледный день", тихая луна, "как лебедь величавый, плывет в сребристых облаках"; многочисленные метафоры: "с неба уже скатилась ночи тень", "но утро денница выводит", "чуть дышит ветерок, уснувший на листах", "навис покров угрюмой нощи"; высокий слог и архаизмы: "денница", "нощь". иногда в ранних стихотворениях пушкина встречаются традиционные образы, связанные с античной мифологией: "там в тихом озере плескаются " основная композиционная роль описания природы в этих произведениях - роль вступлений: навис покров угрюмой нощи на своде дремлющих небес; в безмолвной тишине почили дол и рощи, в седом тумане дальний     е отличается своей неброскостью, глубокой . оно все пронизано атмосферой михайловского:   поместья мирного незримый покровитель, тебя молю, мой добрый домовой, храни селенье, лес и дикий садик мой и скромную семьи моей обитель! особенностью пушкинского идиллического пейзажа является статичность и неподвижность.