Що вам відомо про дитячі та юнацькі роки Марини Цвєтаєвої

Відповідь:

У шість років Марина почала писати віршики, не лише російською, а й французькою та німецькою.

Дитячі роки Цвєтаєвої пройшли в Москві і в Тарусі. Через хворобу матері подовгу жила в Італії, Швейцаріі і Німеччині. Початкову освіту отримала в Москві, в приватній жіночій гімназії М. Т. Брюхоненко, продовжила її в пансіонах Лозанни (Швейцарія) і Фрайбурга (Німеччина). У шістнадцять років здійснила поїздку в Париж, щоб в Сорбонні короткий курс лекцій зі старофранцузької літератури.

Після смерті матері від сухот в 1906 році залишилися з сестрою Анастасією, єдинокровним братом Андрієм і сестрою Валерією під опікою батька, який знайомив дітей з класичною вітчизняною і зарубіжною літературою, мистецтвом. Іван Володимирович заохочував вивчення європейських мов, стежив за тим, щоб всі діти отримали грунтовну освіту.

У 18 років Цвєтаєва видала свою першу збірку «Вечірній альбом» (1910), до якої включено вірші, написані в 1907—1910 рр. (Збірник присвячений пам'яті Марії Башкирцевої, що підкреслює його «щоденникову» спрямованість). Її творчість привернуло до себе увагу знаменитих поетів — Валерія Брюсова, Максиміліана Волошина і Миколи Гумільова. Того ж року написала першу критичну статтю «Чарівність у віршах Брюсова».

по мойму макаров крепость ой макаров бретская крепость

а. с. пушкин вкладывал в свои произведение душу. читаешь, и не надо комментировать потому, что все оживает, оживают мысль и чувства поэта, воплощенные в бессмертно прекрасных словах, звуках, образах, воссозданных силой воображения, силой искусства.когда ты маленький, то тебе читают сказки пушкина, и ты переживаешь вместе с героями этих сказок под "мелодичный голос", заключенный в стихотворном ритме.отражен в сказках пушкина также и определенный уклад жизни простых людей. на руси девушки проводили вечера за рукоделием и общением друг с другом, рассказывая свои мысли и мечты:   "три девицы под окном.мысль о правде, о справедливости, о добре и зле глубоко волновали человека всегда. и всегда хотелось верить, что как бы ни сильны и наглы зло, корысть, властолюбие и несправедливость, они своей ненасытностью в конце концов сами себя накажут, а правда рано или поздно возьмет свое. правда пушкин видел, что в жизни это бывает реже, чем в сказке, но тем приятнее было писать эти сказки.