В своём рассказе Михаил Михайлович Пришвин описывает ситуацию, которая произошла в лесу. В ожидании дождя герой наслаждается природой, разглядывая каждый листик и каждую травинку. Он относится к природе с большой любовью, сливается с ней в одно целое. Но вдруг герой замечает горящее дерево, ему кажется это подозрительным, так как коров на том месте не пасут, и свалить вину не на кого. Он решает пойти на хитрость, для того чтобы узнать, кто всё таки поджёг дерево. Спрятавшись в кустах, герой видит мальчишку Васю, который с деловым видом подзывает к себе Зину. Ребята стали спорить. Именно в этот момент герой решает себя обнаружить, поддержав в этом споре разумную девочку. Он обратил внимание Зины на то, как ждут все растения мокрых капель. И повторно обращается к дождю. На этот раз тот послушался. Зина подзывает Васю и они вместе идут в укромное место. Герой не сердится на маленького проказника, ведь когда-то сам был таким же. Сидя под деревом, они наслаждаются лесным дождём. Постепенно к ним присоединяются лесные звери. Единение с природой продолжается..
Объяснение:Я думаю так дай мне 25 балов очень надо
Спасибо
Ответ дал: Гость
1) всеволод рождественский
2)
Ответ дал: Гость
про той страшний час можна говорити неділями і місяцями. про нього написано і дуже багато творів , знято багато фільмів . але саме зараз я хочу розповісти про мої враження від торів про велику вітчизняну війну. я багато читала таких творів, а саме читала багато віршів. всі вони сповнені сумом і надією. надією на життя , надією на перемогу. сповнені сумом і тугою за рідними та друзями, за товаришами і просто знайомими , тугою за мирним часом, за тим часом коли не гриміли звуки розриваючихся бомб. тужать за вітчизною за мирною вітчизною. я вважаю що про той подвиг звичайнісіньких людей треба думати і писати вічно, поки живеш і цю історію своїм нащадкам. я дуже вдячна всім тим хто тоді пожертвував своїм життям задля того щоб ми зараз бачили мирне небо і ясні зорі на нім.
Популярные вопросы