Як розуміти назву повісті "Тіні забутих предків"?

изи пизи лайме сквизи

Объяснение:

ответ:"Тіні забутих предків" твір, який залишається в пам'яті кожного, хто коли-небудь його прочитав.  Коли я вперше почула цю назву, вона видалася досить химерною і мені стало цікаво про що ж цей твір. І лише прочитавши його до кінця, я зрозуміла, чому автор дав йому такий заголовок. Так, справді, у творі скрізь ми натикаємося на тіні. Чи то на тіні давніх вірувань. Наприклад, ті ж божки лісу яких зустрічає Іван . Хоч люди ще вірять у них, але все ж вони вже перетворюються на тіні і вже не мають тої сили, яку мали колись, коли в розквіті було язичництво. Це і тіні предків ворогуючих родів, які примушують ненавидіти одна одну дві сім'ї. Це і тіні закоханих Івана і Марічки які прагнуть бути разом, хоч після смерті. Навіть природа граючись із Іваном лякає його своїми тінями. І хоча б здавалося, що таке тіні? Засвітить сонце і вони зникають. Але все ж вони повернуться з настанням ночі і  якщо їх не вшанувати, не зберегти про них пам'ять, вони можуть стати карою для майбутніх поколінь

         Життя  гуцулів настільки оповите казковістю, пpойняте віpою в таємні сили, що навіть малеча знає, що на світі є Бог і чоpт, що є  pечі  і  явища,  яким  тpеба поклонятися, і є такі, що їх тpеба боятися.

                Уявлення  пpо  чисту  і  нечисту  сили,  пpо  добpо  і зло не зникають  і  в  доpослому  віці. Вони набиpають інших фоpм, іншого втілення.  Hе  завжди  гуцули можуть пояснити свої вчинки, дії, чи явища  пpиpоди,  але  вони пеpеконані, що це мусить бути саме так.

             Гуцули сприйняли зовнішні об­ряди християнства, відвідують церкву, постійно й ревно моляться, та в душі залишаються язичниками в усьому, що стосується побуту, в усьому, що становить суть їхньої ментальності. Вони вірять, що природа одухотворена, жива, діюча, заселена добрими і злими духами, яких потрібно остерігатися і різними боротися з ними або задобрювати їх за до заклинань та ворожінь. Це все – язичництво, а отже, і «тіні забутих предків», які жили в дохристиянські часи.

Объяснение:...

  в главе «приступ» отражена ключевая ситуация «капитанской дочки» - взятие крепости пугачевым и поведение при этом героев. все участники событий оказываются в ситуации выбора жизни или смерти: каждый из них делает его в соответствии со своими представлениями о морали, чести и долга.

в лирике а. с. пушкина присутствует много стихотворений, посвященных изображению природы. но принципы ее изображения, художественный метод, начиная с лицейского периода, постоянно менялись в зависимости от эволюции творческого метода поэта. таким образом, для каждого периода творчества характерны свои особенности восприятия и изображения картин природы. в таких ранних произведениях пушкина, как "воспоминания в царском селе" (1814), "сраженный рыцарь" (1815), "осеннее утро" (1816), прослеживается влияние классицизма. общие для пейзажных зарисовок этого времени черты находят место в "воспоминаниях в царском селе". по жанру это стихотворение - ода, что во многом определяет его стилистические особенности. здесь присутствуют богатые сравнения и эпитеты: "золотая луна", "блистает бледный день", тихая луна, "как лебедь величавый, плывет в сребристых облаках"; многочисленные метафоры: "с неба уже скатилась ночи тень", "но утро денница выводит", "чуть дышит ветерок, уснувший на листах", "навис покров угрюмой нощи"; высокий слог и архаизмы: "денница", "нощь". иногда в ранних стихотворениях пушкина встречаются традиционные образы, связанные с античной мифологией: "там в тихом озере плескаются " основная композиционная роль описания природы в этих произведениях - роль вступлений: навис покров угрюмой нощи на своде дремлющих небес; в безмолвной тишине почили дол и рощи, в седом тумане дальний     е отличается своей неброскостью, глубокой . оно все пронизано атмосферой михайловского:   поместья мирного незримый покровитель, тебя молю, мой добрый домовой, храни селенье, лес и дикий садик мой и скромную семьи моей обитель! особенностью пушкинского идиллического пейзажа является статичность и неподвижность.