Твір "Остап Вишня сказав про поета так: "Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю!" Як я розумію це висловлення? Не с Интернета

бы вернула 14 февраля на его прежние место,но не на 15 апреля.ещё бы я обеспечила школы нормальным оборудование,снесла бы старые не нужные здания и построила бы на их местах что-то нужное.я бы выровнила дороги и навела бы порядок в стране.ну а если бы я была бы волшебницей то я бы всем цветам вырости и разцвести.ну и наверное бы так =)

    в одном королевстве,  жил-был маленький принц.  когда он был совсем маленьким, у него умерла мать, и его отец король  женился снова.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

  мачеха была злой и сварливой,  она ненавидела                   маленького принца, так-как мальчик был умным и сообразительным в отличие от её родного сына, который был небольшого ума. она всячески издевалась над маленьким принцем, держала его впроголодь, заставляла работать.

  а в соседнем королевстве жила бедная девушка необыкновенной красоты.  и вот когда пришло время жениться принцу он поехал в соседнее королевство. ехал он по улице и ивидел бедную девушку. но она свернула в переулок и пропала из виду.                                                                                                                                           вот должен был состояться . девука хотела попасть на него но не могла потому что она была бедной. утром девушка проснулась и увидела перед собой красивое платье . вдруг девушка вспомнила свой сон и перед ней явилась златовласая волшебница. и сказала иди на принц ждёт именно тебя.

буратино -веселый и задорный,попадает в разные смешные ситуации,у него красивые друзья и добрые.карлсон тоже добрый и любит сладкое,как и все дети.

за вікном багато снігу і метушні. люди ідуть, біжать, весь час кудись по спішають. намагаючись бути в ритмі життя, вони так швидко втрачають ритм серця, закопуючи в собі теплі почуття, і ховаючи себе за теплими шарфами. 

ви колись бачили, дитину яка помирає на очах матері від невиліковної хвороби, ви бачіли стару матір, яка тримається за останню ниточку життя, щоб востаннє побачити свого сина, який обіцяє з'явитись з дня на день, прийти до матері, але час іде і син не поспішає, ви бачили як на руках помирає кохання всього життя. в такі моменти сльози та молитви вже не , в такі моменти вже не віриться в чудо. саме тоді і розуміється весь сенс життя людини-найбільшого скарбу який дається кожному. проте цей скарб у кожного різний, у когось це мильна бульбашка, яка може зникнути у будь-яку мить, у когось міцна фортеця, яку дуже важко розбити, а хтось взагалі не вважає це скарбом і величезним подарунком. 

берегти своє життя-це замало, потрібно вчитись берегти життя інших. кожне життя безцінне і неповторне, його не можна перематати назад, видалити чи повернути коли втратив. життя-воно одне, таке прекрасне, по своєму дивне, іноді до крику болюче, і до сліз смішне. жити- замало, потрбіно розуміти, що знаходиться в твоїх руках, радіти кожній секунді, адже для деяких ця секунда може бути останньою. останнім поглядом, подихом, останньою миттю а потім..а що потім це нам не відомо. нехай це назавжди залишиться загадкою, яку не захочеться відгадати. 

просто пам'ятаймо! життя прекрасне-це не банальність! людське життя найбільший скарб-не затерта фраза! а любов в житті це щастя, і за все це слід боротись!