ОЧЕНЬ Нужно составить синквейн и кластер по рассказу. Зачем я убил коростеля

що таке честь? що вона значить у житті людини? чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? честь — це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану а також власне почуття гордості. без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. а торгувати честю й гідністю заради високого титулу — це безглуздя. я вважаю, що людина без честі буде лише «знижувати планку» свого статусу в суспільстві.я хочу розглянути цю проблему, аналізуючи поведінку пана журдена — головного героя комедії мольєра «міщанин-шляхтич».по-перше, я вважаю, що людину без честі не будуть поважати оточуючі, і така людина буде виглядати дуже жалюгідно. згадаймо, наприклад, посвячення пана журдена в неіснуючий сан «мамамуші» — він настільки хотів стати вищим за станом, що загубив власне «обличчя», гідність. його ніхто не сприймав, як він того хотів. пан журден сам із себе зробив посміховисько.по-друге, таку людину будуть використовувати задля своїх корисливих цілей інші. так граф дорант, знаючи, що пан журден має багато грошей, часто позичав у нього «кругленьку» суму й не збирався віддавати борг. граф, як і його дружина дорімена, зневажав журдена, як тільки може дворянин зневажати буржуазію, у той час, як останній вважав цих аристократів своїми друзями, і мало того — навіть боявся їх, благоговійно дивлячись на них знизу вверх. журден ніколи не суперечив графові доранту, адже хотів бути ближче до такого бажаного й такого далекого аристократичного світу.зневажають і дурять журдена і вчителі, а він вірить їм і платить гроші лише за гарні слова. до того ж журден, зовсім загубивши голову, намагається видати доньку за першого ліпшого аристократа, не підозрюючи, як непривабливо це виглядає в очах оточуючих. він не слухає нікого, непохитно, як осел, відстоює свою точку зору, і робить це завжди, навіть якщо зовсім неправий.отже, засліплений зовнішньою привабливістю аристократичного світу, журден втрачає свою честь і гідність. це безглузде прагнення стати аристократом позбавило його здатності міркувати тверезо й зробило посміховиськом. мольєр висміює самоприниження та відсутність гідності в журдена, адже вважає, що здоровий глузд і щирість завжди перемагають.

уходя госите свет,ато мама не купит конфет.

оклеветанный молвой - оговоренный людьми

невольник чести - под действием собственной чести, не может отступиться от нее

не вынесла душа поэта - тяжелый удар для души поэта, который он не выдержал

жалкий лепет - тихий невнятный неуверенный протест

злобно гнали - беспощадно заставлять кого-либо двигаться

дивный гений - одаренный чудесный талантливейший человек

угас -    затихнуть, смолкнуть, затухнуть

пустое сердце - беспощадное холодное сердце

дерзко презирал -  пренебрегать, считать ничтожным, подлым, недостойным внимания, ниже всякого уважения

щадить - жалеть

добыча ревности глухой - пленник чьей-либо глупой ревности

пламенные страсти - одержимые чувства к кому-либо,сильное притяжение к объекту своей страсти

  венец терновый -  мученичество, крест

иглы тайные - спрятанные иглы

  коварный шепот -  лукавство, склонность к хитрым и злым умыслам и поступкам, прикрытым внешней доброжелательностью, выссказанное шопотом, за спиной 

  какие из этих слов используются вами в обычной речи?

ответ:   оклеветанный молвой ,  жалкий лепет,  угас,пустое сердце,щадить,коварный шепот 

это был гном, но не совсем гном, а гномик. он был маленький. я спрятал его к себе под куртку, чтобы никто не увидел его.. мама меня отвезла к тёте, а сама куда-то ушла. я вытащил из под куртки гномика, а начал его рассматривать. он был одет в беленькую рубашонку, и чёрненькие шортики, а на голове у него был колпачок, разукрашенный всеми цветами радуги.. я сидел и смотрел на гнома, а гном тем временем смотрел на меня. мы просмотрели друг на друга челых полчаса. гном глядел на меня своими большими и ласковыми глазами. и я решил спросить: " гномик, ты чем занимаешься? " "я работаю в детском садике игрушкой, я люблю детей, да и людей впринцепе тоже"- не замедлительно ответил гном. "а расскажи о своём характере"-сказал гномику я. гном долго думал, а я тем временем рассматривал его получше. у него была не длинная борода, волосики выли заплетенны в косички. меня это удивило. я ещё подумал, почему в мальчика косички. а гном уже с нетерпения жаждился ответить, на недавно поставленный вопрос. я решил выслушать гнома. и он ответил: "незнаю". и ты так долго думал, чтобы сказать одно слово?   ну впринцепе, да. ой гном идёт моя мама, что будем делать? нарисуй меня, чтобы запомнить, а я уйду. я даже ничего сказать не успел, как мой гномик исчез.. мне так стало грустно,   что я заплакал. и решил для себя, что когда в следующий раз поедем к тёте. тоя обязательно заберу гнома домой.