Які риси ренесансної людини втілюють ліричні герої сонетів Петрарки і шекспіра

1. ворона и лисица2. мартышка и очки3. стрекоза и муравей4. слон и моська5. лебедь, щука и рак6. два голубя7. волк и ягненок8. кот и повар9. квартет10. мышь и крыса11. две бочки12. музыканты13. разборчивая невеста14. ларчик15. ворона и курица16. воспитание льва17. скворец18. дуб и трость19. котел и горшок20. демьянова уха

мой голос для тебя и ласковый и томныйтревожит поздное молчанье ночи темной.близ ложа моего печальная свечагорит; мои стихи, сливаясь и журча,текут ручьи любви; текут, полны тобою.во тьме твои глаза блистают предо мною,мне улыбаются - и звуки слышу я: мой друг, мой нежный

и.с. никитинночь прошла. рассвело.нет нигде облачка.воздух легок и чист,  на дворах и домах  снег лежит полотном  и от солнца блестит  разноцветным огнём.

и.черницкая

пришла зима веселая  с коньками и салазками,  с лыжнею припорошенной,  с волшебной старой сказкою.  на елке разукрашенной  фонарики качаются.  пусть зимушка веселая  подольше не кончается!

я вважаю, що не можливо виправдати коханням зраду. можна віддати своє життя, але чи можна щоб інші розраховувалися за те, що ти бажаєш володіти жінкою? коли б він вивів її з облоги, можливо, навіть її близьких, але ж не віддати на погибель брата, батька та стільки співвітчизників!  

  не думаю, що можливо залишитися людиною і спати спокійно в обіймах жінки, за яку так розрахувалися. все одне прокляне життя, коли трохи розійдеться марево пристрасті. тому вчинок тараса, мені здається , меньш жахливим. це як дати спокій людині приреченній на страшні страждання.

  любов ніколи не виправдає жертовності інших через твоє бажання. любов сама загине поряд, чим залишиться жити на довгі роки. любов - це настільки велике почуття, що поряд з   нікчемністю та зрадою не може існувати.