Якою ромео побачив джульєтту вперше

с глубокой симпатией автор относится к тем крестьянам,которые не смиряются со своим рабским положением.служить народу-и есть счастье,как считал некрасов.такием человеком был гришка

я хочу рассказать вам про город рисовальск. слушайте. жил когда-то в известном городе рисовальске великий волшебник. его звали   рисовальщик. как-то волшебник сидел у себя в рисовальной студии. ему было одиноко и он придумал нарисовать себе друзей, поселив их в своём городе рисовальске. сначала он нарисовал жителей города и назвал их своими нарисованными рисоседями. но рисоседи не знали где им жить и откуда им брать еду с одеждой. и поэтому великий рисовальщик нарисовал для них жильё и назвал их домики рисовальскими ристирками. а одежду и еду волшебник назвал рисовальным промыслом. так великий рисовальщик обрёл друзей.         

чого людині треба навчитися у природи? досить цікаве у роки технологічного процесу людство стало нехтувати її добродою. воно винищує флору та фауну, використовує її ресурси до неможливості їх відновлення. а насправді треба небагато. треба лише припинити цю гонитву за наживою, припинити наповнювати свої гаманці.

природа неодноразово показувала свою могутність перед людством. ми не в змозі протистояти стихії. повені, землетруси, вулканічні виверження, цунамі, тайфуни. чи не є це "актом правосуддя"? чи не є це своєрідним сигналом до людства: "зупини цей шлях знищення! " варто пам*ятати, що природа може існувати без людини, та людина без природи - ні.

і коли ми врешті-решт подорослішаємо? коли ми припинемо оцей деструкнивний шлях розвитку? адже після нас прийдуть інші - наші нащадки, онуки, правнуки, сини та дочки? чи досить буде у вас сміливості подивитись їм у вічі та промовити такі слова: "пробачте нас за ваше майбтнє"

первой столицей древней руси был новгород