Помогите заполнить таблицу по характеристике Ионы Потапова. Срочно!!

Эпизод встречи бориса друбецкого и пьера в доме старого графа безухова важен не только для лучшего понимания характеров этих героев, но и для понимания той атмосферы лицемерия, двуличия, корысти, царившей в светском обществе.

                            мы составляли так ( я в пятом классе):

1) восхищение битвой2) отношение к битве воевавших3) ссражение4) " б на то не божья воля, не отдали б москвы! "

Опатриотизме можно говорить много, красиво и долго. можно, например, сказать, что патриотизм - это высокое чувство преданности и любви к своей родине. можно огромное количество метких высказываний в подтверждение этого тезиса. но что значит истинный патриотизм? что значит быть настоящим патриотом своей родины? а ведь патриотизм - исключительное чувство. и в этой исключительности есть предварение единственной великой правды. она состоит в том, что народ, как и отдельная личность, имеет свое предназначение. и народ, к которому мы принадлежим по рождению, должен стать одной из непреходящих и незаменимых форм в иерархии, составляющей совершенную полноту содержания нашей жизни. всегда есть опасность, что предварение великой правды снова, как в советские времена, превратится в пустую, лживую и пагубную претензию. а чтобы этого не произошло, нужно изъявление: "я люблю свою родину" - превратить в повеление патриотического долга: " родине словом и делом в осознании и исполнении ее высшего предначертания". каждому. и в первую очередь - в отношении самого себя.

за вікном багато снігу і метушні. люди ідуть, біжать, весь час кудись по спішають. намагаючись бути в ритмі життя, вони так швидко втрачають ритм серця, закопуючи в собі теплі почуття, і ховаючи себе за теплими шарфами. 

ви колись бачили, дитину яка помирає на очах матері від невиліковної хвороби, ви бачіли стару матір, яка тримається за останню ниточку життя, щоб востаннє побачити свого сина, який обіцяє з'явитись з дня на день, прийти до матері, але час іде і син не поспішає, ви бачили як на руках помирає кохання всього життя. в такі моменти сльози та молитви вже не , в такі моменти вже не віриться в чудо. саме тоді і розуміється весь сенс життя людини-найбільшого скарбу який дається кожному. проте цей скарб у кожного різний, у когось це мильна бульбашка, яка може зникнути у будь-яку мить, у когось міцна фортеця, яку дуже важко розбити, а хтось взагалі не вважає це скарбом і величезним подарунком. 

берегти своє життя-це замало, потрібно вчитись берегти життя інших. кожне життя безцінне і неповторне, його не можна перематати назад, видалити чи повернути коли втратив. життя-воно одне, таке прекрасне, по своєму дивне, іноді до крику болюче, і до сліз смішне. жити- замало, потрбіно розуміти, що знаходиться в твоїх руках, радіти кожній секунді, адже для деяких ця секунда може бути останньою. останнім поглядом, подихом, останньою миттю а потім..а що потім це нам не відомо. нехай це назавжди залишиться загадкою, яку не захочеться відгадати. 

просто пам'ятаймо! життя прекрасне-це не банальність! людське життя найбільший скарб-не затерта фраза! а любов в житті це щастя, і за все це слід боротись!