Які події становлять сюжет твору схід і захід

ответ:

за основу « про схід і захід» узято реальний випадок, що стався на північно-західному кордоні британської індії. місцевий «абрек» на ім’я камаль із дванадцятьма бійцями втік на заколотний кордон і вкрав лошицю полковника. полковничий син вирушає навздогін та камалем. він наздогнав камаля. відбувається поєдинок не на життя, а на смерть. однак кожний побачив сміливість іншого, і повага до ворога здолала ненависть. усе закінчилося досить мирно. камаль і полковничий син присягнулися на вічну дружбу, стали братами не по крові, а по духу. перепові цю реальну подію. р. кіплінг насичив її філософським змістом. у і йдеться не тільки про зіткнення двох чоловіків, двох ворожих сил, а й про конфлікт двох світів — сходу і заходу. це не лише сторони світу, а й утілення різних вірувань, позицій, світоглядів і урешті-решт народів. па початку і в кінці твору повторюється строфа, яку автор виділяс курсивом: “захід є захід, а схід є схід, їм не зійтися вдвох. допоки землю і небеса на суд не покличе бог: та сходу і заходу вже нема, границь нема поготів, як сильні стають лицем у лице, хоч вони у різних світів” дослівно перша фраза перекладається так: «захід є захід, а схід є схід, з місця вони не зійдуть», але весь текст доводить думку про те, що хоча захід і схід ніколи не рушать з місця, людина з людиною, незважаючи на різницю в поглядах, національну й релігійну належність, завжди можуть порозумітися й зблизитися духовно. це шлях до духовного єднання людства, від чого за

жизнь порой казалась мне скучной, однообразной. каждый день одно и тоже - школа, , редкие ссоры с но, произошло кое-что, что изменило моё отношение к каждодневной рутине.

утро. я проснулась от солнечного света, проникшего сквозь занавески, колыхавшиеся от малейшего дуновения ветра. посмотрев на часы, стоявшие на тумбочке. я увидела время - 7: 58. через две минуты должен был позвонить будильник. устало потянувшись, я поднялась с кровати и села на её край. о чём-то подумав, наконец-то пересилила себя и окончательно оторвалась от неё.

почитисв зубы и позавтракав, я кинула напоследок родителям: "пока! " и вышла из дома.

чтобы скоротать путь, я решила пройти через парк, разделявший меня и мою школу.

холодный осенний ветер подхватывал листья, срывая их с веток. они разлетались в разные стороны золотистым, багряным, алым вихрем, уносясь куда-то за кроны деревьев. как завороженная, я провожала их взглядом, замерла на месте. на мгновение мне показалось, что это птицы поспешно улетают далеко на юг, а шелест напоминал их прошальный крик: "прощайте, до весны! "

знаете, в тот момент я абсолютно забыла обо всём. все проблемы, переживания куда-то улетучились, испарились в этих красках осени. почему? наверное потому что тогда моя голова не была загружена печальными, тяжёлыми мыслями. мне было просто нужно хоть раз окунуться в красоту природы.

я никогда не забуду тот день.

  они его меняли на клобук. царь иоанн искалуспокоенья. в подобии монашеских трудов  … димитрия-царевича; в то время. ты, говорят, был в угличе. пимен. ох, помню!