вітер — символ духу, дихання всесвіту; невловимості, неусвідомленості; швидкості; якоїсь звістки (як правило, однієї); шкоди, руйнації і водночас оновлення. в. — конкретне вираження однієї з основних стихій світобудови повітря (інші — земля, вода, вогонь). у багатьох міфологіях йому приписують величезну міць руйнівного характеру. у давніх греків богом вважався еол, що мешкав на острові еолія у печері, де він стримував вітри. починаючи з гомера, образ еола набирає поетичного характеру, що знаходить відображення в європейській літературі: сам еол стає символом вітру. особливе значення мають вітри борей та зефір (у римській міфології — аквілон та фавоній), які часто вживаються у поетичній мові. у давньоіндійській міфології бог вітру ваю — життєве дихання — виник із дихання пуруши — першо-людин, з якої утворено елементи космосу та вселенської душі. у старому заповіті дихання яхве пов'язано з безперервним створенням світу. божественний подих надає людині незвичайних якостей — надзвичайної сили, яснобачення, дару пророцтва. в українському фольклорі і в поезії широко використовується народна символіка, пов'язана з вітром.
объяснение:
Спасибо
Ответ дал: Гость
"мой волшебный мир", "фантастичиская книга", "мой волшебный друг", "если бы я был волжебником", "чудо-машина"
Ответ дал: Гость
мечтательный мальчик обиделся на родственников и ушел в дождливый вечер на улицу, промок и сел в трамвай, где его кондуктор.
оказывается он слелал открытие - из старого зонта сделал планетарий, проколов в нем дырки согласно созвездиям на небе. но не нашел понимания у родителей и тетки. но в разных пассажирах этого трамвая он встретил различных, но понимающих собеседников. более того он на зонтах у них мелом рисовал созвездия..
на мой взгляд главная идея этой повести - чуткость и внимание к окружающим, особенно
Популярные вопросы