вітер — символ духу, дихання всесвіту; невловимості, неусвідомленості; швидкості; якоїсь звістки (як правило, однієї); шкоди, руйнації і водночас оновлення. в. — конкретне вираження однієї з основних стихій світобудови повітря (інші — земля, вода, вогонь). у багатьох міфологіях йому приписують величезну міць руйнівного характеру. у давніх греків богом вважався еол, що мешкав на острові еолія у печері, де він стримував вітри. починаючи з гомера, образ еола набирає поетичного характеру, що знаходить відображення в європейській літературі: сам еол стає символом вітру. особливе значення мають вітри борей та зефір (у римській міфології — аквілон та фавоній), які часто вживаються у поетичній мові. у давньоіндійській міфології бог вітру ваю — життєве дихання — виник із дихання пуруши — першо-людин, з якої утворено елементи космосу та вселенської душі. у старому заповіті дихання яхве пов'язано з безперервним створенням світу. божественний подих надає людині незвичайних якостей — надзвичайної сили, яснобачення, дару пророцтва. в українському фольклорі і в поезії широко використовується народна символіка, пов'язана з вітром.
объяснение:
Спасибо
Ответ дал: Гость
1) что такого необычного в доме фервонии заметил слуга?
2) на вопросы слуги как отвечает фервония? почему он ничего не понимает в объяснениях дочери древолаза?
3) в тексте найди эпизоды, где проявляется ум фервонии и его верность.
4) в её характере автор в первую очередь какое качество выделяет?
5) в трудные минуты к кому обращается фервония?
6)какие черты характера у героини вы находите интересными и привлекательными?
7) почему происходят чудеса после её смерти?
Ответ дал: Гость
сколько слогов в названии животного, столько и желаний. правильный ответ - б.
Популярные вопросы