одного разу, в останній день семестра, ми з друзями пішли на замок. на горі, під замком є закинута тур. база, і дві багатоетажні будівлі. ми там гралися, сміялися, жартували, раділи останньому дню в семестрі. і ось ми вирішили піти в одну з багатоетажок. ми знаємо що там нікого нема, і вона давно покинута. коли ми підходили то побачили світло в одній із кімнат другої будівлі, вона була дальше від першої. ми зупинилися. стоїмо. і ось відкриваються двері того будинку, виходить дід. ми не знаємо хто то був, можливо охоронець, можливо зовсім випадкова людина, але ми налякалися, і що духу тікали звідти.
p.s. якщо написати що то було темного, морозкого вечора. лампочка блимала, і по стінам ходили тіні. буде страшніше
Ответ дал: Гость
и в ночи январской, беззвездной,сам дивясь небывалой судьбе,возвращенный из смертной бездны,ленинград салютует себе.
николай некрасов калистрат надо мной певала матушка, колыбель мою качаючи: "будешь счастлив, калистратушка, будешь жить ты припеваючи! " и сбылось, по воле божией, предсказанье моей матушки: нет богаче, нет пригожее, нет нарядней калистратушки! в ключевой воде купаюся, пятерней чешу волосыньки, урожаю с непосеянной полосыньки! а хозяйка занимается на нагих детишек стиркою, пуще мужа наряжается — носит лапти с
Популярные вопросы