Характеристика духа минулого різдва з твору різдвяна пісня в прозі

головний герой «різдвяна пісня в прозі» – власник торгового союзу «скрудж і марлей» скрудж. це була дуже скупа і жорстока людина. «через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів». люди боялися і не любили його. скрудж не поважав свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. увечері перед різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. а вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона марлей, про який він давно забув. привид марлей розповів, як він тепер кається і страждає від того, що не робив добрих справ за життя. і пообіцяв, що скрудж вночі зустрінеться з духом минулого, духом настоящого і духом майбутнього різдва.

про той страшний час можна говорити неділями і місяцями. про нього написано і дуже багато творів , знято багато фільмів . але саме зараз я хочу розповісти про мої враження від торів про велику вітчизняну війну. я багато читала таких творів, а саме читала багато віршів. всі вони  сповнені сумом і надією. надією на життя , надією на перемогу. сповнені сумом і тугою за рідними та друзями, за товаришами і просто знайомими , тугою за мирним часом, за тим часом коли не гриміли звуки розриваючихся бомб. тужать за вітчизною за мирною вітчизною. я вважаю що про той подвиг звичайнісіньких людей треба думати і писати вічно, поки живеш і цю історію своїм нащадкам. я дуже вдячна всім тим хто тоді пожертвував своїм життям задля того щоб ми зараз бачили мирне небо і ясні зорі на нім.

по-моему я не вижу тут ничего, что можно было бы решить.это просто отрывок из мифа о геракле.