Твір на тему: 3)значення вед, біблії корана в житті громадян 21 століття. 4)біблійні сюжети які мене найбільше вразили. і! 24 !

веди, біблія, коран

найстародавніші книги

є книги, безумовну першість яких ніхто не буде заперечувати. древні, вони пройшли крізь віки й до сьогодні мають свій вплив на життя людей. у першу трійку таких книг входять веди, біблія й коран — ті три наріжні камені світової літератури, на яких вона побудувала свій храм. ці твори беруть початок у сивій давнині, у глибинах якої потонули всілякі відомості про їх творців, і тепер, у відповідь на питання, кому саме належить честь їх написання, створено безліч легенд. щодо змісту цих книг, то кожна з них у своїй особливій, притаманній лише їй формі розповідає про устрій світу та його рушійні сили; викладає той морально-етичний кодекс, якому мають слідувати народи, серед яких ці книги виникли.

з впевненістю можна сказати, що серед нашого народу найбільшу популярність з вищезазначеної трійки має біблія — книга, що розкрита для всіх. усі люди різні, зі своїми вподобаннями й захопленнями, які дуже часто замість того, щоб об'єднувати, навпаки роз'єднують людей, створюючи між ними перепони. але піднімаючись на більш високий рівень і залишаючи у стороні те, що розділяє нас, ми бачимо, наскільки ми схожі й близькі. відчути це нам не в останню чергу така книга, як біблія. вона несе у собі сказання, суть яких є близькою та рідною для всіх людей. до того ж, її сюжети настільки міцно ввійшли в наше життя, що іноді, почувши, прочитавши чи побачивши дещо, ми не зразу ж розуміємо, що ці мотиви взяті з біблії. навіть відкинувши релігійну сторону питання (адже не всі відносять себе до християн), не можна не зазначити того, що в країнах європи, північної та південної америки та в інших куточках земної кулі та людина, яка не знайома з біблійними , не може назвати себе ерудованою та освіченою особою. адже величезна частина світового мистецтва нерозривно пов'язана з біблією, її і сказаннями. до цієї частини належать не тільки собори, церкви, фрески на їх стінах. хіба може людина, не знайома з «книгою», належно оцінити блюз? а пояснити походження таких афористичних фраз, епітетів, порівнянь, як «ноєв ковчег», «голуб миру», «жінка лота», «содом і гоморра», «блажен хто вірує», «соломонова мудрість», «змій-спокусник» і безлічі інших? а повною мірою зрозуміти красу «давида» і «мойсея» мікеланджело, мадонн рафаеля та леонардо да вінчі, фресок джотто, гірландайо та багатьох інших митців різних областей і сфер, які черпали натхнення з вічного джерела біблії? відповіддю буде категоричне «ні».

так само можна висловитись на користь тих же вед і корану, що відповідно до культур, серед яких і для яких вони створювались, мають той же самий вплив на людей, як і біблія. і неважливо, як саме ми ставимось до них: як до священних писань і слова божого чи просто як до великих книг, що впливають на розвиток людства. важливе те значення, яке вони мають для народів світу; та мудрість, яку вони несуть у собі; ті знання, які вони розкривають кожному, хто звернеться до їх сторінок; важливі ті світло й любов, які мільйони людей беруть із їх невичерпних глибин.

1. холоп троекурова оскорбил отца дубровского, тот потребовал объяснений, но троекуров по гордости своей их, конечно же, не принес, да ещё и обманным путем завладел имением дубровских. сын узнал об этом позже, пытаясь отомстить "убийце" своего отца.

«кирила петрович сел ужинать и только тогда, не видя дубровского, хватился о нем. троекуров велел тотчас его догнать и воротить осердился и вторично послал того же слугу сказать андрею гавриловичу, что если он тотчас же не приедет ночевать в покровское, то он, троекуров, с ним навеки рассорится»

2.троекуров, желая отомстить, добивается, с шабашкина, несправедливого судебного решения: кистенёвка, поместье дубровского, которым тот владеет на законных основаниях, переходит к кириле петровичу. сам дубровский, чув­ствуя своё бессилие и поражённый свершившейся несправедливостью, сходит с ума.

это 4 часть.

на полдни [на полдни — на юг, на восход — на восток, на закат — на запад] за сарай лощина, табун ходит, и аул другой в низочке виден. от аула другая гора, еще круче; а за той горой еще гора. промеж гор лес синеется, а там еще горы — все выше и выше поднимаются. а выше всех белые, как сахар, горы стоят под снегом. и одна снеговая гора выше других шапкой стоит. на восход и на закат все такие же горы, кое-где аулы дымятся в ущельях. «ну, — думает, — это все ихняя сторона».          стал смотреть в сторону: под ногами речка, аул свой, садики кругом. на речке — как куклы маленькие, видно — бабы сидят, полоскают. за аулом пониже гора и через нее еще две горы, по ним лес; а промеж двух гор синеется ровное место, и на ровном месте далеко-далеко точно дым стелется. стал жилин вспоминать, когда он в крепости дома жил, где солнце всходило и где заходило.