Синквейн к рассказу хлеб для собаки

на передньому плані - дівчинка на темній перекладині паркану.  за її спиною прозоро-блакитне небо з легким маревом хмаринок і травинки вицвілого луки, намічені тонким пензлем.сонячні рефлекси на блакитному платті немов прагнуть розчинити матерію в нескінченному, просякнутому сонцем просторі.  вільна, виконана жвавості поза дитини, капелюшок, смішно закріплена під підборіддям чорною стрічкою, гра сонячних зайчиків на обличчі і шиї дівчинки, весь її завзятий вигляд ніби втягують нас у чарівний світ дитячих вражень і мрій.  художник створив незабутній образ дитинства, пройнятий почуттям захвату, подивом перед красою життя.  як писав рєпін в одному з листів п. м. третьякову: "дівчинку на сонці слід назвати" бабка ": і за кольором, і по руху, і по положенню вона підходить під цю назву".

я вышел на крыльцо и увидел, как ласточки мло летали и переворачивались в воздухе. и тут я увидел как взрослая ласточка подлетела к гнезду и от туда вылетела ещё одна совсем маленькая птичка. она только начинала учиться летать но уже пыталась повторить за взрослыми птицами. птенчик содился на скомейку и прыгал с неё мохая крыльями. взрослые тем самым как бы ей летя рядом.

мне так это понравилось, что позитивные эмоции непокидали меня целый день!