Сочинение рассуждение "чем обогатила меня повесть о петре и февронии муромских

один из грустных рассказов зощенко. один сельский житель егор глотов задался целью купить лошадь. стал копить, урезая себя во всем. "жрал солому", как он бросил пить самогонку, а раньше ведь пил года так провел, чтобы сбылась его два года собрался в город за лошадью. отказался даже от предложения соседа по селу купить у него лошадь. так ему хотелось соблюсти ритуал и поторговаться на рынке. на рынке понравилась ему лошадь. он полдня торговался, что чуть не уморил продавца и саму лошадь и сбавил цену чуть не вполовину. повел лошадь горделиво вдруг ему так захотелось похвастаться своей покупкой, что он решил пригласить малознакомого мужика в трактир угоститься водочкой и обо всем он только на третий день, без денег и лошади..пропил в угаре.. вот и вся "беда"

одного разу, в останній день семестра, ми з друзями пішли на замок. на горі, під замком є закинута тур. база, і дві багатоетажні будівлі. ми там гралися, сміялися, жартували, раділи останньому дню в семестрі. і ось ми вирішили піти в одну з багатоетажок. ми знаємо що там нікого нема, і вона давно покинута. коли ми підходили то побачили світло в одній із кімнат другої будівлі, вона була дальше від першої. ми зупинилися. стоїмо. і ось відкриваються двері того будинку, виходить дід. ми не знаємо хто то був, можливо охоронець, можливо зовсім випадкова людина, але ми налякалися, і що духу тікали звідти.

p.s. якщо написати що то було темного, морозкого вечора. лампочка блимала, і по стінам ходили тіні. буде страшніше