Чому король лір і його дочки називають оповідю про дитячу нeвдячність

на передньому плані - дівчинка на темній перекладині паркану.  за її спиною прозоро-блакитне небо з легким маревом хмаринок і травинки вицвілого луки, намічені тонким пензлем.сонячні рефлекси на блакитному платті немов прагнуть розчинити матерію в нескінченному, просякнутому сонцем просторі.  вільна, виконана жвавості поза дитини, капелюшок, смішно закріплена під підборіддям чорною стрічкою, гра сонячних зайчиків на обличчі і шиї дівчинки, весь її завзятий вигляд ніби втягують нас у чарівний світ дитячих вражень і мрій.  художник створив незабутній образ дитинства, пройнятий почуттям захвату, подивом перед красою життя.  як писав рєпін в одному з листів п. м. третьякову: "дівчинку на сонці слід назвати" бабка ": і за кольором, і по руху, і по положенню вона підходить під цю назву".

настоящий читатель - это не тот, кто читает книги взахлеб, этот тот человек, который читает "с умом".он читает с наслаждением,обдумывая каждое предложение, раздумывая над каждым персонажем.настоящий читатель видит положительных и отрицательных героев книги; он дает оценку каждому из них.он имеет свое мнение о прочитанном и может аргументировать его.читая книгу, он не боится потратить свое драгоценное время, во время чтения он мыслит, развивается, становится мудрея, делает свои выводы.

не главное прочитать то или иное произведение, главное понять смысл прочитанного!