Кому в україні не відома ця дзвінкоголоса пташка? хто не насолоджувався неперевершеним співом солов'я? я живу у харкові. у мальовничих гаях поблизу міста, біля річок і ставків у середині травня можна почути спів соловейка. я не раз бував з батьками о цій порі за містом. ми слухали спів солов'я, але я жодного разу не бачив цю пташку, скільки не придивлявся до зелених хащів. соловейко наче кепкував з мене: і не відлітав далі, і залишався невидимим. я ж так старався його розгледіти. мені було цікаво, яке воно, те загадкове створіння, здатне так гарно, так натхненно співати. у костянтини малицької в художньому описі я знайшла відповіді на мої роздуми про загадкову сіру пташку весни. авторка опису розповіла про солов'я так, ніби вона розповідала про людину. читати її твір цікаво й корисно. прилітають солов'ї з вирію тихо і непомітно. вони не галасують про свій приліт як дикі гуси чи журавлі. їх не чути й не видно до того часу, коли тихого травневого надвечір'я навколишній світ не наповниться солодким неперевершеним співом. солов'їна пісня — це не лише гімн весні, це гімн коханню. адже співає соловей тоді, коли його подруга висиджує у гніздечку солов'ят. багато цікавого розповіла авторка опису про характер солов'я, про його звички. виявляється, співають солов'ї і в клітці. але пісня в неволі зовсім інша: "ся піснь — піснь неволі, сумна, уривиста, наче та думка в'язня, що, відбившись об мури таємниці, назад глухим гомоном повертає в грудь невільника. лиш піснь на свободі справжньою є піснею! " я люблю весну, люблю наші родинні поїздки за місто. я люблю милуватися сосновими лісами і березовими гаями, люблю дивитися на дзеркальну гладь ставків і озер. люблю слухати солов'їний спів. мені досі не пощастило побачити дзвінкоголосого птаха весни. можливо; я його колись і побачу, але твердо знаю, що ніколи в житті не триматиму солов'я у клітці. нехай собі співає на волі, подалі від гамірливих вулиць міста.
Спасибо
Популярные вопросы