Чем отличается мультфильм кентервильское привидение от рассказа

на передньому плані - дівчинка на темній перекладині паркану.  за її спиною прозоро-блакитне небо з легким маревом хмаринок і травинки вицвілого луки, намічені тонким пензлем.сонячні рефлекси на блакитному платті немов прагнуть розчинити матерію в нескінченному, просякнутому сонцем просторі.  вільна, виконана жвавості поза дитини, капелюшок, смішно закріплена під підборіддям чорною стрічкою, гра сонячних зайчиків на обличчі і шиї дівчинки, весь її завзятий вигляд ніби втягують нас у чарівний світ дитячих вражень і мрій.  художник створив незабутній образ дитинства, пройнятий почуттям захвату, подивом перед красою життя.  як писав рєпін в одному з листів п. м. третьякову: "дівчинку на сонці слід назвати" бабка ": і за кольором, і по руху, і по положенню вона підходить під цю назву".

  это из текста

была у меня мамочка, ласковая, добрая, милая. жили мы с мамочкой в маленьком домике на берегу волги. домик был такой чистый и светленький, а из окон нашей квартиры видно было и широкую, красивую волгу, и огромные двухэтажные пароходы, и барки, и пристань на берегу, и толпы гуляющих, выходивших в определенные часы на эту пристань встречать приходящие и мы с мамочкой ходили туда, только редко, редко: мамочка давала уроки в нашем городе, и ей нельзя было гулять со мною так часто, как бы мне хотелось.