Цитати до образу ассоль та грея в повісті "пурпурові вітрила"

цитати до образу ассоль та грея із твору "пурпурові вітрила":

ассоль

дівчинка у дитинстві: ", добре личко, коли, сидячи в нього на колінах, вона трудилася над таємницею застебнутого жилета або ж кумедно наспівувала матроські пісні — дикі ревовірші".

ставлення інших людей: "граючись, діти гнали ассоль, якщо вона до них наближалася, жбурляли грязюкою і дражнилися, ніби її батько їв людське м'ясо, а тепер робить фальшиві гроші. "

дитяче нерозуміння проблеми: "одна по одній наївні її спроби до зближення закінчувалися гірким плачем, синцями, подряпинами та іншими виявами громадської думки; вона припинила, урешті, ображатися"

окремі риси: "поважні очі"

страхи: "але тисячі останніх кумедних страхів охопили ассоль; до смерти боячись усього — помилки, непорозумінь, таємничої і шкідливої завади, — вона забігла по пояс у тепле коливання хвиль".

відсутність близьких подруг: "дівчинка росла без подруг".

прізвисько: "корабельна ассоль".

грей:

капітан: "він уродився капітаном, хотів бути ним і став ним."

був заможним: "величезний дім, у якому народився грей, був похмурий усередині й величний знадвору. "

батьки хлопця: "греєві батько й мати були пихатими невільниками свого становища, багатства і законів того суспільства, стосовно якого могли казати "ми".

характеристику душі: "артур грей народився з живою душею".

самая большая полема населения это курение. когда люди курят, они наносят вред не только себе, но и окружающим их людям. они это понимают, но на столько уже привыкли курить, что не могут остоновиться. сейчас есть иного докторов, которые лечат от курения. но я не думую, что это .потомучто пока человек сам не захочет бросить курить, его никть не остоновит. поэтому я хочу сказать, что курение это вред не только вам, но и другим людям. не курите! ведь около 15% людей умирают от курения.

различия в том, что пушкин показал всвоем "пророке" тяжелый путь становления превращения простого смертного человека в глашатая истины.

в стихотворении лермонтова: поэт, наделенный божественным даром, осознает всю тяжесть своего предназначения, всю горечь от непонимания и одиночества, наверно, нечто подобное ощушал сам лермонтов.

у пушкина чувствуется вера в свободу, оптимизм, в светлое будушее,готорое грядет за этими ужастными днями, полными муки и боли, а у лермонтова мы замечаем совсем иное настроение: здесь нет надежды.

однако сходства этих двух, казалось юы настолко разных произведений в том, что поэт действительно может быть пророком. что поэты могут вытерпеть столь многое и все равно нести людям веру в светлое будушее,в высокие чувства даже тогда, когда вокруг нет ничего подобного, светлого, даже тогда когда вокруг лишь грязь и невежество.