Твір на тему людина розкривається в духовних випробуваннях

людина-істота духовна і матеріальна,цi якостi притаманнi   майже кодному.є цінності духовні - які визначають багатство внутрішнього світу людини,але є  цінності матеріальні - які визначають положення і особисте матеріальне багатство людини у світі.духовні люди-це люди, для яких головними цінностями є духовні цінності: любов, вірність, дружба, хороші стосунки, повагу один до одного, спілкування, чесність, доброта, справедливість, милосердя і т. д - ці люди називаються духовними, позитивними людьми, з позитивною енергетикою. люди цієї групи прості, чесні, порядні добрі. тобто, для цієї групи людей головною цінністю є внутрішні душевні якості людей і їхні добрі дружні відносини між собою - цінністю для них є сама людина і його внутрішній світ.але в наш час ми все бiльше зустрiчаємо людей матерiальних,для яких  головними цінностями в житті є матеріальні: гроші, речі, нерухомість, дорога, красива, модний одяг, високі посади, великі звання, привілеї, популярність, слава і т. д. - ці люди називаються - матеріальними людьми, з негативною енергетикою.i  якщо ти бідний, одягнений - не модно, в недорогий одяг, якщо вони бачать, що з тебе нічого взяти, то такі люди - їм не цікавi.а на який шляx ставати саме тобi,треба обирати вже змалку,щоб не перетворитися в iстоту у якоi не має душi.адже люди у яких якостi материальнi становляться просто бездушними.

любезный именинник,о пущин дорогой! прибрел к тебе пустынникс открытою душой; с пришельцем обнимися —но доброго певцавстречать не суетисяс парадного крыльца.он гость без этикета,не требует лукавой суеты; прими ж его лобзаньяи чистые желаньясердечной простоты! устрой гостям пирушку; на столик вощанойпоставь пивную кружкуи кубок пуншевой.старинный собутыльник! забудемся на час,пускай ума светильникпогаснет ныне в нас; пускай старик крылатыйлетит на почтовых: нам дорог миг утратыв забавах лишь одних!

ты счастлив, друг сердечный! в спокойствии златомтечет твой век беспечный,проходит день за днем; и ты в беседе граций,не зная черных бед,живешь, как жил гораций,хотя и не поэт.под кровом небогатымты вовсе не знакомс зловещим гипократом,с нахмуренным попом; не видишь у порогутолпящихся забот; нашли к тебе дорогувеселость и эрот; ты любишь звон стаканови трубки дым густой,и демон метромановне властвует тобой.ты счастлив в этой доле.скажи, чего же болемне другу пожелать? придется

дай бог, чтоб я, с друзьямивстречая сотый май,покрытый сединами,сказал тебе стихами: вот кубок; наливай! веселье! будь до гробасопутник верный наш.и пусть умрем мы обапри стуке полных чаш!

                                                        во глубине сибирских руд.

в каждом фольклерном и произвидении есть герой