Твір на тему чи існують лицарі сьогодні

не раз ми зустрічали людей – які намагались повірити в дива, казки і в дивовижні речі які за розповідями мали неабияку популярність в давнину. такі речі  частково залишились і сьогодні, проте чи несуть вони  цей самий зміст що і колись, і що вони означають  зараз? відповіді на ці питання ми можемо знайти у літературі початку лицарської доби і по-сьогодні.

лицар. для когось це людина яка готова здійснити великий подвиг заради або певних  моральних цінностей , а для когось це людина котра живе при грошах і не відмовляє собі ні в чому  .  проте знаходяться і ті люди, котрі вміють протиставляти і те і інше. тобто вони вважають – лицар це той який незважаючи на своє  становище є іншим. в  хх столітті світ був на межі. люди намагались знайти того лицаря який би мав врятувати всіх від   неминучих війн і трагедій.

зараз у нас не залишилось тих почуттів один до одного, які мали б запалити вогонь вічного добра і людству знайти правильний шлях щодо вирішення важливих питань і проблем. ми живемо тільки теперішнім і не задумуємось про майбутнє і про наших нащадків не кажучи вже про оточуючих.  отже я може сказати те, що сьогодні слово “лицар” вже не несе того сенсу який був колись, адже світ так само як і наші погляди на життя змінюється із часом так, що не залишає нічого старого і важливого.

лови планчик : 3

1.описание характера татьяны, его сопоставление с характером онегина.2.общая биография, влияние био. на характер.3.внешность.

4.значение имени.

5.общий итог.примерная концовка: "пушкин считал образ татьяны идеальным положительным образом женщины блабла" 

когда писался рассказ герасим и муму было крепостное право.барыня в этом рассказе была властная своевольная.она думала что в праве распоряжаться чужими судьбами.жил у барыни один крепостной.звали его герасим,мужчина двенадцати вершков роста,богатырского телосложения,но глухонемой от рождения.работал он за четверых.жил герасим в каморке, которая запиралась на ключ.он не любил, чтобы к нему ходили.многие боялись герасима, но в тоже время и уважали.автор сочувствовал герою, потому что он не мог высказать его чувства и мысли.

однажды герасим нашёл небольшого щенка у берега.он принёс его домой.накормил, напиоил,всю ночь возился с ним.в один летний день муму лежала в полисаднике.барыня увидела и позвала её к себе,но муму боялась её и не понимала.она хотела защититься и оскалила зубы.барыня приказала избавиться от собаки.герасим не мог поспорить с ней он всего лишь прислуга.герой утопил муму и лишившийся всего, что любил, ушёл в деревню.это был поступок смелого и решительного человека.

я сочувствую герасиму лишившийся всего он продолжал жить, как будто ничего и не было

мне 5 поставили