війна поклала свій слід на кожній людині. війна ні над ким не зжалілася.
на теперішній час ще є декілька дітей-війни. але через декілька років не залишиться для наших нащадків згадки про ті сумні часи. де загибли багато людей. де люди довіряли своє життя невідомим людям.
у цих двох творах головні герої виживають, але їхні сім"ї загинули. вони живуть і надалі, але з великим горем на серці. яке дуже важко забути. адже там загинули їхні сім"ї. в одному творі його сім"я загинула через авіостанцію. тому що їхній будинок був близько біля автостанції. в другому творі після війни він зайшов у рідну школу, яку не впізнав. але коли він зайшов у клас, то він побачив надпис на дожці: "подорожній, коли ти прийдеш у ". це написав він на уроці. він не закінчений. тому що там не , а спарта. це дві різні сім"ї, де загинула вся сім"я крім того хто пішов на війну. це дві різні долі, яких опалила війна!
Ответ дал: Гость
в один солнечный день мы с подругой гуляли на улице. погода была чудесная, облака заполняли собой большую часть неба, в каких то участках оставляя "дырочки". мы просто шли по улице, разговаривали, фотографировались, иногда разбегаясь и носясь туда-сюда. вели себя как настоящие дети. я поделилась с ней этой мыслью. в следующий момент она удивила меня до глубины души. ее слова звучали так: "мы всегда успеем стать стариками, но детство нам вернуть уже не под силу. пользуйся моментом". и эти слова отпечатались в моей памяти как газетная статья на бумаге. я считаю, что она права. время летит быстро и безжалостно, от нашего детства остаются только воспоминания. сейчас многие из нас хотят повзрослеть быстрее, но все равно больше всего они будут лелеять свое детство. так что, не торопитесь взрослеть, задержите в своем сердце самое прекрасное время в своей жизни.
Популярные вопросы