Твір на одну из тем 1)краса людських взаємен 2)як порозумітися з людиною 3)милосердя норма життя чи поодинокий випадок всі за новелою о. генрі 'останній листок'

людина - це індивід (індивідуальність). на світі немає людських копій. тому й виникає різниця поглядів та інтересів. все начебто нічого, але коли дві людини з різними повинні робити одне і теж чи перебувати довгий час разом.у новелі  о.генрі 'останній листок'  історія сповнена глибокого переживання за долю героїв. вони мешкають у районі "дахів xviii століття, голландських мансард і дешевої квартирної плати". проте жалюгідні життєві умови - лише тло, на якому найповніше розквітає краса душ.для того, аби порозумітись з людиною необхідно йти на самопожертви. як у творі  'останній листок'.  о генрі тримає читача в стані напруження до завершення новели. але цей прийом виконує ще одну функцію - за його старий берман в одну мить морально виростає в наших очах і перетворюється на символ  

    описание барса - могучий барс, взор кровавый, сердито лапой рыть песок, встал на дыбы,  

    ожидание схватки - сердце зажглося жаждою борьбы и крови, 

    описание опасной схватки - первый бешеный скачок мне страшной смертию грозил, удар мой верен был и скор, широкий лоб его рассек, бой закипел, смертельный бой, ко мне он кинулся на грудь, в горло я успел воткнуть и там два раза повернуть свое оружие; сплетясь как пара змей, бой продолжался на земле; но враг мой стал изнемогать, метаться, медленней дышать;

    эмоциональное напряжение - вой протяжный, жалобный как стон; застонал, как человек; рванулся из последних сил, я был страшен в этот миг; зол и дик; я пламенел, визжал; зрачки его недвижных глаз блеснули грозно;  

наверно как ты и сама заметила, барыня жёсткая, даже жестокая. например мне было жаль муму, думаю каждый, кто читал, жалел эту собачонку, особенно хозяина муму.