Твир на тему риздвяна писня в прози

одного разу, в останній день семестра, ми з друзями пішли на замок. на горі, під замком є закинута тур. база, і дві багатоетажні будівлі. ми там гралися, сміялися, жартували, раділи останньому дню в семестрі. і ось ми вирішили піти в одну з багатоетажок. ми знаємо що там нікого нема, і вона давно покинута. коли ми підходили то побачили світло в одній із кімнат другої будівлі, вона була дальше від першої. ми зупинилися. стоїмо. і ось відкриваються двері того будинку, виходить дід. ми не знаємо хто то був, можливо охоронець, можливо зовсім випадкова людина, але ми налякалися, і що духу тікали звідти.

p.s. якщо написати що то було темного, морозкого вечора. лампочка блимала, і по стінам ходили тіні. буде страшніше

н. н. — герой-рассказчик повести. воплощает черты нового для тургенева типа, пришедшего на смену «лишним людям». прежде всего в «асе» отсутствует обычный для тургеневских «лишних людей» конфликт с окружающим миром: герой повести изображается как человек благополучный, или, говоря его же собственными словами, «процветающий». в его психологии нет ничего болезненного, он внутренне уравновешен и по-своему гармоничен. н. н. легко и безраздельно отдается чувствам или мгновенным впечатлениям. все это переживания простые и естественные. едва ли не все, что чувствует герой, опосредовано эстетическим восприятием.