Синквейн к стиху "русь" иван саввич никитин. , вас прошу, заранее огромное ! ♥ ♥ ♥ ♥ ♥ ♥

на передньому плані - дівчинка на темній перекладині паркану.  за її спиною прозоро-блакитне небо з легким маревом хмаринок і травинки вицвілого луки, намічені тонким пензлем.сонячні рефлекси на блакитному платті немов прагнуть розчинити матерію в нескінченному, просякнутому сонцем просторі.  вільна, виконана жвавості поза дитини, капелюшок, смішно закріплена під підборіддям чорною стрічкою, гра сонячних зайчиків на обличчі і шиї дівчинки, весь її завзятий вигляд ніби втягують нас у чарівний світ дитячих вражень і мрій.  художник створив незабутній образ дитинства, пройнятий почуттям захвату, подивом перед красою життя.  як писав рєпін в одному з листів п. м. третьякову: "дівчинку на сонці слід назвати" бабка ": і за кольором, і по руху, і по положенню вона підходить під цю назву".

жил-был мальчик вова. он с радостью пришел в первый класс и в начальной школе учился хорошо. но потом учиться становилось все труднее и труднее. он начал прогуливать занятия и часто не выполнял , поэтому успеваемость его ухудшилась. с каждой четвертью он учился все хуже и хуже.после очередной контрольной учительница   ему сказала: "чем дальше в лес, тем больше дров".   в выпускном классе вова пытался наверстать упущенное, но было уже поздно. хорошо учиться нужно с самого начала. : )